16 грудня 2024 рокуСправа №160/31072/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши клопотання Державної податкової служби України про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024р. в адміністративній справі №160/31072/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
22.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" до Державної податкової службу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №753 від 22.10.2024 Державної податкової служби України в частині включення ТОВ "УКРНОР" до Реєстру великих платників податків на 2025 рік.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 року зазначена справа розподілена судді Туровій О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" залишено без руху та встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 2422,40грн.
28.11.2024 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" про забезпечення позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" про забезпечення позову у справі №160/31072/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу задоволено у повному обсязі, зупинено дію наказу Державної податкової служби України від 22.10.2024р. №753 "Про затвердження Реєстру ВПП на 2025 рік" в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" (код ЄДРПОУ 45088078, місцезнаходження: пр. Гагаріна, буд.74, офіс 316, м. Дніпро, 49107) до Реєстру великих платників податків до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/31072/24; заборонено Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053) вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо зміни місця податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" (код ЄДРПОУ 45088078, місцезнаходження: пр. Гагаріна, буд.74, офіс 316, м. Дніпро, 49107) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/31072/24; заборонено Східному міжрегіональному управлінням ДПС України по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: пр. О.Поля, 57, м. Дніпро, 49600) вчиняти будь-які дії щодо взяття на облік ТОВ "УКРНОР" (код ЄДРПОУ 45088078, місцезнаходження: пр. Гагаріна, буд.74, офіс 316, м. Дніпро, 49107) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/31072/24; заборонено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) вчиняти будь-які дії щодо зняття з податкового обліку ТОВ "УКРНОР" (код ЄДРПОУ 45088078, місцезнаходження: пр. Гагаріна, буд.74, офіс 316, м. Дніпро, 49107) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/31072/24.
28.11.2024 року до суду через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" надійшло клопотання про долучення доказів, у якому представник позивача просить долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №9801 від 14.11.2024р. про сплату судового збору у сумі 3028,00грн. на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2024р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31072/24 за цією позовною заявою, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 03.01.2025 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Крім того, ухвалою суду від 03.12.2024р. задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб та залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
13.12.2024 року до суду через підсистему "Електронний суд" від Державної податкової служби України надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 29.11.2024 у справі №160/31072/24, в якій представник відповідача просить скасувати заходи забезпечення позову ТОВ "УКРНОР" відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №160/31072/24.
Перевіривши повноваження особи, якою подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали цього клопотання, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про повернення вказаного клопотання без розгляду, зважаючи на таке.
Відповідно до ч.1 ст.157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч.2, ч.3 ст.157 КАС України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
При цьому загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені вимогами статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пунктів 1-7 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Водночас, відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
За приписами ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч.2 ст.57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
При цьому ст.56 КАС України визначено хто саме і в яких випадках може бути законним представником та, зокрема, встановлено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи.
При цьому, ч.3 ст.59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною 7 статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
З матеріалів клопотання Державної податкової служби України про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 29.11.2024 у справі №160/31072/24 встановлено, що це клопотання подане через підсистему «Електронний суд» в електронній формі від імені суб'єкта владних повноважень, юридичної особи (державна організація (установа, заклад) - Державної податкової служби України, Поліщуком Олександром Олександровичем, як представником цього суб'єкта владних повноважень, і підписана електронним підписом Поліщука О.О.
На підтвердження своїх повноважень підписант - Поліщук О.О. надав:
- довіреність у порядку передоручення від 28.01.2022р., яка сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», та згідно з якою Кірієнко Тетяна Павлівна на підставі довіреності, виданої Державною податковою службою України, уповноважує в порядку передоручення Поліщука Олександра Олександровича представляти інтереси Державної податкової служби України в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким керівником Державної податкової служби України є Кірієнко Тетяна Павлівна.
Отже, до клопотання Державної податкової служби України про скасування заходів забезпечення позову представником заявника - Поліщуком О.О. не надано доказів того, що він є адвокатом або доказів того, що він уповноважений діяти від імені Державної податкової служби України в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, юридичної особи саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, представником заявника не надано доказів того, що він є працівником Державної податкової служби України і до його трудових обов'язків входить представництво інтересів в суді цього контролюючого органу.
Водночас, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 08.06.2022р. у справі №303/4297/20, згідно з якою, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництвом юридичної особи можуть бути вчинені за довіреністю процесуальні дії працівника, який не очолює цю особу, не входить до її виконавчого органу, але який є працівником такої юридичної особи і до трудових обов'язків якого належить представництво інтересів у суді, відтак, такий працівник має бути уповноваженим на це відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема посадової інструкції, а не довіреності.
Так, 29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року №390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» (далі - Закон №390-IX). Відповідно до цього Закону правила самопредставництва юридичної особи були поширені не тільки на її керівника та членів виконавчого органу, але й на будь-кого іншого, хто уповноважений діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами само представництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15 жовтня 2019 року, який 18 грудня 2019 року ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон №390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2022р. у справі №303/4297/20.
У розглядуваному випадку ДПС України звертається до суду 13.12.2024р., тобто після набрання чинності Законом № 390-IX.
Представник ДПС України, який підписав клопотання, вважає, що ДПС України через нього здійснює самопредставництво, а відповідні повноваження підтверджує видана за підписом керівника ДПС України довіреність.
Підписант клопотання подав до суду для підтвердження його повноважень копію такої довіреності. Проте у матеріалах справи немає жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені ДПС України за правилами самопредставництва останньої, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.
За таких обставин, суд зазначає, що довіреність ДПС України не є тим документом, який належно підтверджує повноваження підписанта на вчинення дій від імені ДПС України за правилами самопредставництва юридичної особи, бо суду не надано ані доказів того, що підписант мав статус адвоката на час підписання означеного клопотання, ані доказів того, що він є працівником ДПС України і до його трудових обов'язків належить представництво інтересів у суді.
Таким чином, підписант клопотання не міг діяти від імені ДПС України ані за правилами представництва, ані за правилами про самопредставництво юридичної особи.
Враховуючи викладене у сукупності, суд доходить висновку, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову від імені ДПС України підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, тобто особою, яка не має права його підписувати.
Згідно з положеннями п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
При цьому ч.6 ст.7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права)
Таким чином, враховуючи, що положеннями КАС України не передбачено норм, які регулюють дії суду у разі надходження клопотання про скасування заходів забезпечення позову, поданого особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписаного особою, яка не має права його підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, суд вважає, що в цьому випадку має бути застосована аналогія закону, тому, клопотання Державної податкової служби України про скасування заходів забезпечення позову підлягає поверненню заявнику відповідно до приписів п.3 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись статтями 55, 157, 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання Державної податкової служби України про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024р. в адміністративній справі №160/31072/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу в частині - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова