Справа № 991/12846/24
Провадження № 1-кс/991/12917/24
13 грудня 2024 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заставодавця ТОВ «ВОСТОКТРАНСЛОГІСТИКА» адвоката ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні його клопотання про повернення застави та
1.До Вищого антикорупційного суду 14 листопада 2024 року надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах заставодавця ТОВ «ВОСТОКТРАНСЛОГІСТИКА», про повернення застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2022 року (справа № 991/4448/22).
2.Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 14 листопада 2024 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_6 .
2.1.Згідно з протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді від 02 грудня 2024 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_7 .
2.2.Згідно з протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді від 03 грудня 2024 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
3.У клопотанні представник зазначав таке. Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №520 19000000000143 за ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. До ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2022 року (справа № 991/4448/22) було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 13 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 100 000 грн. Товариство виступило заставодавцем, у зв'язку з чим 17 жовтня 2022 року за ОСОБА_5 була внесена застава - 35 100 000 грн. Просив урахувати, що внесення застави є актом добровільної волі, проте з часу застосування запобіжного заходу минуло більше 2 років, в той же час строк досудового розслідування, відповідно до ст. 219 КПК не має перевищувати 12 місяців. Погоджуючись на внесення вказаних коштів, заставодавець виходив із загальних приписів КПК України. В той же час, підприємство не має фінансової можливості до виплати вказаної застави, оскільки постійно погребує оборотних фінансових коштів. Утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього (обрання нового запобіжного заходу), порушує право власності товариства.
За час застосування запобіжного заходу учасниками не було порушено обов'язки, покладені на них КПК України та ухвалою слідчого судді. Враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом усього часу з моменту обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, а також виходячи з того, що зі спливом часу будь-який ризик суттєво зменшується, адвокат просив повернути заставу за ОСОБА_5 заставодавцю.
4.В ході судового розгляду учасники надали такі пояснення.
4.1.У судовому засіданні представник заставодавця адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Зазначив, що у товариства відсутній зв'язок з підозрюваним ОСОБА_5 , тому єдиною можливістю повернути внесену заставу є звернення до слідчого судді. Про те, який зв'язок був у ТОВ «ВОСТОКТРАНСЛОГІСТИКА» та підозрюваного ОСОБА_5 на момент внесення застави представнику не відомо.
4.2.До суду надійшли пояснення детектива НАБ України ОСОБА_8 по суті клопотання представника. Враховуючи те, що ч. 11 ст. 182 КПК України чітко визначено, що підставою для повернення застави є припинення дії цього запобіжного заходу, а також те, що ТОВ «ВОСТОКТРАНСЛОГІСТИКА» не надано документів на підтвердження факту того, що запобіжний захід у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 припинив свою дію, правові підстави для задоволення заяви заставодавця ТОВ «ВОСТОКТРАНСЛОГІСТИКА» відсутні. На підставі викладеного, детектива просив відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «ВОСТОКТРАНСЛОГІСТИКА» про повернення застави. Клопотання просив розглянути без участі представника Національного антикорупційного бюро України.
5.Заслухавши учасника кримінального провадження, дослідивши пояснення детектива та обставини, що викладені у клопотанні та доданих до нього матеріалах, слідчий суддя доходить таких висновків.
6.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
У цих випадках підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 7 ст. 182 КПК України).
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Згідно з приписами ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого КПК України (ч. 4 ст. 196 КПК України).
6.1.Як вбачається з системного аналізу зазначених норм, а також норм, які регулюють порядок продовження запобіжного заходу (ч. 6 ст. 181, ст. 199 КПК України), строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу вказується слідчим суддею лише у випадках застосування запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням свободи пересування (тримання під вартою та домашній арешт). Цей строк є періодом часу, на який зазначена свобода обмежується (строк тримання під вартою та строк тримання під домашнім арештом).
6.2.Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
6.3.Отже, кримінальним процесуальним законом передбачене визначення строку дії виключно для запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також обов'язків, передбачених ч. 5, 6 ст. 194 КПК України. Щодо інших запобіжних заходів КПК України не містить застережень щодо строку їх дії, не визначає порядку його продовження та, відповідно, не покладає на слідчого суддю обов'язок зазначати такий строк в ухвалі про застосування запобіжного заходу (строк дії ухвали).
7.Після внесення визначеної слідчим суддею застави, до підозрюваного вважається застосованим запобіжний захід у вигляді застави, який не має строкового характеру. Отже, визначений в ухвалі від 12 жовтня 2022 року строк (10 грудня 2022 року) стосуються виключно строку тримання підозрюваного під вартою та строку дії покладених на нього у разі внесення застави обов'язків. Зазначені строки не обмежують строк дії застави у разі її внесення, адже кримінальним процесуальним законом таке обмеження не передбачене.
8.Таким чином, позиція представника заставодавця ґрунтується на хибному тлумаченні норм, що регулюють цей процесуальний інститут, та є безпідставною.
9.Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Враховуючи, що слідчому судді не надано доказів припинення застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 182, 372 КПК України слідчий суддя постановив:
1. У задоволенні клопотання представника заставодавця ТОВ «ВОСТОКТРАНСЛОГІСТИКА» адвоката ОСОБА_3 про повернення застави відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_9