Рівненський апеляційний суд
Іменем України
12 грудня 2024 року м. Рівне
Справа № 569/9652/19
Провадження № 11-сс/4815/334/24
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі :
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
представника - адвоката ОСОБА_6
осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2023 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання представника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_6 про встановлення процесуального строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019180000000096, внесеного до ЄРДР 24.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України, в порядку ст. 28 КПК України приведено у відповідність до “розумного строку» та встановлено стороні обвинувачення в особі уповноваженого слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінальному провадженні, та уповноваженого прокурора, яки здійснює процесуальне керівництво, процесуальний строк терміном 1 місяць з дня проголошення ухвали слідчого судді для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, згідно ст.ст. 283, 284 Глави 24 КПК України та з врахуванням положень ст.ст. 276-279 Глави 22 КПК України.
У поданій апеляційній скарзі прокурор вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною, необгрунованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 28 КПК України, якою передбачено проведення досудового розслідування в розумні строки саме прокурором, а слідчий суддя розглядає заяви (клопотання) лише в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції. Доводить, що системний аналіз статей 28, 113, 114 КПК України у сукупності з положеннями п.п. 10, 18 ч.1 ст. 3, ст.с.т 7, 9, 131, 132, 303, 306, 307 зазначеного Кодексу дає підстави для висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для конкретних процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити в більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК. При цьому, під час вирішення клопотання необхідно виходити з недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора, що передбачені ч. 1 ст. 36 і ч. 5 ст. 40 КПК. Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб'єкти, зазначені в ч. 6 ст. 28 КПК України, у тому числі, слідчий суддя, не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного. Отже, предметом розгляду клопотання, поданого в порядку ч. 6 ст. 28 КПК, можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає з норм кримінального процесуального закону або рішення про проведення яких раніше було прийняте стороною обвинувачення. Зауважує, що наведене узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 про те, що жодною з норм кримінального процесуального закону не передбачено повноважень слідчого судді щодо встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування, тому, ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить за межі КПК.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 16 жовтня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання представника - адвоката ОСОБА_6 про встановлення процесуального строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019180000000096.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи представника-адвоката ОСОБА_6 щодо залишення ухвали слідчого судді без змін, підтримані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перевіривши матеріали провадження за клопотанням, обговоривши викладене в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Розумність строків є однією з засад кримінального провадження (п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України), якій кореспондує право кожного на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
З метою реалізації вказаного права ч. 1, 2 ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Тобто, інститут слідчих суддів покликаний забезпечити можливість судового контролю за дотриманням прав, свобод чи інтересів осіб, які залучені до кримінального провадження. Своїм рішенням щодо встановлення строку в межах граничного для вчинення конкретних дій сторонами провадження, якщо є підстави вважати, що такі дії не здійснюються чи здійснюються з невиправданою затримкою тощо, слідчий суддя вирішує долю досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
Ці положення дають підстави вважати, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. Відповідно, і предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 28 КПК України можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає із норм кримінального процесуального закону або рішення про їхнє проведення раніше було прийняте прокурором, слідчим суддею або судом.
За приписами ч. 5ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 95 Рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Нахманович проти російської федерації" від 02 березня 2006 року (заява № 55669/00) зазначено, що одним із критеріїв, який оцінюється при перевірці розумності тривалості провадження, є поведінка заявника і поведінка компетентних органів влади.
Дотримання розумних строків є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст.2 КПК України, що відображає вимоги ст.6 Конвенції.
Задля досягнення такої мети форми розслідування можуть бути різними у залежності від обставин, оскільки обов'язок його проведення не є обов'язком досягти результату, це обов'язок вжити заходів. Органи державної влади повинні були вжити всіх необхідних заходів для отримання доказів, які стосуються справи (п. 176 Рішення ЄСПЛ у справі «Гонгадзе проти України, заява № 34056/02).
ЄСПЛ, оцінюючи ефективність різних національних засобів правового захисту у зв'язку з надмірною тривалістю провадження, розробив кілька критеріїв та принципів, які сформулював у своїх рішеннях. Так, ЄСПЛ вказав, що засіб вважатиметься «ефективним», якщо його можна використати, щоб прискорити постановлення рішення судом, який розглядає справу, або надати скаржникові належне відшкодування за зволікання і затримки, що вже відбулися (§ 78 Рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» від 30 березня 2004 року, заява № 66561/01).
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, головним обов'язком слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов'язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.
Аналіз наведених положень свідчить, що суд, у особі слідчого судді, має право здійснювати такий контроль за діяльністю органу досудового розслідування, як установлення строків досудового розслідування. Аналогічна за змістом правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду № 757/37346/18-к від 18.10.2019.
Перебіг строків у кримінальному провадженні починається з часу, коли особі повідомлено про підозру, або з моменту затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а закінчується у момент, коли вирок набрав законної сили або кримінальне провадження закрито в цілому чи щодо конкретної особи. Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.
Критерії розумності строків розгляду справ сформульовані Європейським судом у багатьох рішеннях, зокрема, у справі «N.B. проти України» Суд зазначив, що «розумність тривалості розгляду справи має визначатися в світлі обставин справи, а також з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника» («N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, § 40); у справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що «розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема, складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника» («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41). На зазначених вище критеріях Судом акцент було також зроблено у рішеннях у справах «Меріт проти України», «Калініченко проти України», «Саф'яннікова проти України», «Цихановський проти України», «Фандралюк проти України», «Федько проти України», «Іванов проти України», «Кобцев проти України», «Юртаєв проти України» тощо.
Як вбачається з матеріалів провадження за клопотанням сторони захисту, у провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебувало кримінальне провадження за № 12019180000000096, внесене до ЄРДР 24.04.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
З моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180000000096 від 24.04.2019 року на момент прийняття рішення судом першої інстанції пройшло більше 4-х років, і підозру не повідомлено жодній особі.
Здійснивши у даному кримінальному провадженні всі можливі процесуальні дії протягом тривалого проміжку часу, постановою слідчого СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області від 16 листопада 2023 року кримінальне провадження № 12019180000000096, відомості про яке внесені до ЄРДР 24.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, у якому слідчим суддею встановлено процесуальні строки для закінчення досудового розслідування, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що норма, закріплена в ч. 8 ст. 615 КПК України, втратила свою чинність, кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Дана постанова є чинною, що не заперечується і прокурором.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке після закриття кримінального провадження є неможливим до того часу, поки постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована у встановленому КПК порядку.
Як зазначено вище, така постанова органу досудового розслідування не скасована, слідчим кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, а, відтак, на даний момент законні права, свободи та інтереси жодного учасника кримінального провадження не порушено, завдання кримінального провадження дотримано і оскаржувана ухвала слідчого судді жодним чином не впливає на ситуацію у закритому провадженні, у якому для проведення будь-яких подальших процесуальних дій не має правової необхідності.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404 - 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2023 року про встановлення процесуального строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019180000000096 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3