Справа № 161/5368/24 Провадження №33/802/354/24 Головуючий у 1 інстанції:Гринь О. М.
Доповідач: Денісов В. П.
17 грудня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 квітня 2024 року щодо нього,
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначено йому стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постановою судді ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04 березня 2024 року о 23:04 в м. Луцьк на вул. Привокзальна. буд. 4 керував транспортним засобом Jeep Grand Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці події, за допомогою газоаналізатора Alkotest 7510 ARLM - 0342 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
Не погодившись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з'ясування обставин у справі, з неправильним застосуванням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 08 квітня 2024 року, адже внаслідок перебування у відрядженні він не мав можливість особисто взяти участь в розгляді адміністративних матеріалів, складених щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у даній справі.
ОСОБА_1 та його захисник Книш С.В. в судове засідання апеляційного суду не з'явились, хоча належним чином та завчасно повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 27.11.2024 (а.с.79), при цьому ОСОБА_1 про причини неявки апеляційний суд не повідомляв, жодних клопотань від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи не надходило.
На адресу суду захисник Книш С.В. подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 у відрядженні.
Однак таке клопотання до задоволення не підлягає з таких підстав.
Справа про адміністративне правопорушення перебуває в провадженні Волинського апеляційного суду з 26 квітня 2024 року. За час перебування даної справи у провадженні суду апеляційної інстанції сторона захисту для розгляду по суті апеляційної скарги до суду не з'явились.
Крім того, розгляд справи щодо ОСОБА_1 за клопотаннями захисника неодноразово відкладався.
Так, було відкладено судові засідання, призначені на 13.05.2024 (а.с.33), 10.06.2024 (а.с.38), 27.06.2024 (46,47), 12.08.2024 (а.с.51, 52), 09.09.2024 (а.с.56), 30.09.2024 (а.с.61), 28.10.2024 (а.с.65), 11.11.2024 (а.с.71,72) та 27.11.2024 (а.с.77).
Не з'явився ОСОБА_1 та його захисник і в судове засідання на 17 грудня 20204 року.
Всі клопотання захисника Книша С.В. були мотивовані перебуванням ОСОБА_1 у відрядженні.
З врахуванням вказаних обставин, а також того, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи на 17.12.2024, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, при цьому захисник Книш С.В., також будучи належним чином та завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи апеляційним судом в судове засідання не з'явився, причин своєї неявки апеляційний суд не повідомив, а тому клопотання захисника про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає.
З урахуванням кількості заяв захисника про відкладення розгляду справи (десять), твердження апелянта про його бажання взяти участь в розгляді його апеляційної скарги є голослівними, адже на протязі семи місяців (з 13.05.2024 і по 17.12.2024 включно) ОСОБА_1 жодного разу не з'явився на суду апеляційної інстанції. При цьому він не подавав жодних заяв чи клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
А тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, чергова неявка ОСОБА_1 та його захисника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дані вимоги Закону в повному обсязі судом першої інстанції при розгляді справи дотримані не були.
В оскаржуваній постанові судді від 08 квітня 2024 року суддя вказав, що ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча завчасно у встановленому законодавством термін був повідомлений про дату слухання справи (а.с.19-20).
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, у ній міститься судова повістка про виклик до суду ОСОБА_1 на 10:00 год. 08 квітня 2024 року, однак жодні докази про її отримання останнім відсутні (а.с.15).
Окрім того, матеріали справи містять клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, призначеної на 08 квітня 2024 року, у зв'язку з його перебуванням у відрядженні, до клопотання долучені підтверджуючі документи (а.с.16-18).
Проте, суд першої інстанції 08 квітня 2024 року розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 та постановив судове рішення на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
З такою позицією місцевого суду апеляційний суд не погоджується, оскільки відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у її відсутності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки суддя першої інстанції при розгляді справи порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ч.1 ст.268 КУпАП, тобто допустив порушення норм процесуального права, то оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 699401 від 04 березня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
За положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винність повністю підтверджується встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами вчинення адміністративного правопорушення та зібраними у відповідності з нормами КУпАП у справі наступними доказами.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 699401 від 04 березня 2024 року, в якому викладена суть правопорушення, що інкримінується особі та який підписаний ним (а.с.1). Відеозаписами із місця події, на яких зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння (а.с.7). Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначенні виявленні у водія ознаки алкогольного сп'яніння та зафіксована відмова від проходження огляду за допомогою газоаналізатора (а.с.3). Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 березня 2024 року, в якому зазначенні виявленні у водія ознаки алкогольного сп'яніння та зафіксована відмова від проходження огляду в медичному закладі (а.с.2).
Так, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в розрізі із наявними у ній доказами в їх сукупності, суд апеляційної інстанції доходить висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження у встановленому законом порядку від огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи та фактично відтворюють події, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, до уваги судом не беруться, оскільки повністю спростовуються вищевикладеними доказами у їх сукупності, а матеріали справи містять докази, які підтверджують порушення ним п.2.5 ПДР України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, вищенаведені та усі інші твердження сторони захисту не спростовують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому правопорушення, а фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення останнім адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
З урахуванням вищенаведеного, оскаржувана постанова судді на підставі п.3 ч.8 ст.294 КУпАП підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції цієї норми закону.
Таким чином, апеляційний суд на підставі ст.ст.23, 33 КУпАП враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, конкретні обставини справи вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП - однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Водночас, на підставі Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов