Справа № 761/33006/24
Провадження № 1-в/761/458/2024
06 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 про звільнення останньої від покарання,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся захисник ОСОБА_2 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_3 , з клопотанням про звільнення останньої від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.05.2023, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Захисник на обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_3 08.05.2023 засуджена Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком один рік.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.01.2024 задоволено подання органу пробації, звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням скасоване, засуджена направлена для реального відбування покарання за вищевказаним вироком.
Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_3 вчинила крадіжку майна на суму 1 552 грн.
Ініціатор клопотання, посилаючись на те, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», просив у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.05.2023.
Суддя, дослідивши подання, додані до нього документи, лист ДУ «Київський слідчий ізолятор», дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК, має право вирішувати, зокрема, питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, зокрема, у разі необхідності вирішення питання, передбаченого пунктом 13 частини першої статті 537 КПК.
У силу ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України установами виконання покарань у виді позбавлення волі є виправні колонії.
Згідно з листом начальника відділу ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 від 28.10.2024 вбачається, що ОСОБА_3 04.09.2024 направлена для подальшого відбування покарання у розпорядження ДУ «Кам'янська виправна колонія (№ 34)».
З викладеного витікає, що «Київський слідчий ізолятор» для ОСОБА_3 не є місцем, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.05.2023.
Зазначене унеможливлює розгляд клопотання захисника ОСОБА_2 по суті висунутих вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суддя
Провадження за клопотанням захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 про звільнення останньої від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.05.2023, закрити.
Роз'яснити заявнику, що розгляд вказаного клопотання віднесений до компетенції місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1