Справа № 739/392/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/959/24
Категорія - про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України. Доповідач ОСОБА_2
18 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Розглянула у письмовому провадженні в м. Чернігові кримінальне провадження в порядку виконання вироку суду, за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2024 року,
Цією ухвалою частково задоволено клопотання Державної установи «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№31)» Міністерства юстиції України про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ вироку Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_5 .
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням караності діянь, засудженого ОСОБА_5 , звільнено від покарання, призначеного вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2021 року, за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, та від покарання за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2020 року, за ч.1 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, яким на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначено остаточне покарання ОСОБА_5 .
Вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2021 року приведено у відповідність до Кримінального кодексу України та ухвалено вважати ОСОБА_5 засудженим за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 162 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю даного вироку та вироку Сосницького районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2019 року за ч. 2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки до покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі. А також до покарання за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2020 року за ч.1 ст.357 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ч.4. ст.70 КК України та за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за обома вироками ухвалено вважати ОСОБА_5 засудженим до покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Таке рішення суду обґрунтоване тим, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-ІХ). Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вказані зміни, а також положення ч. 2 ст. 74 КК України, якими передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, суд звільнив засудженого ОСОБА_5 від покарань, караність діянь яких була усунена, в іншій же частині суд визначив остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за вироками.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить змінити ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2024 року, дослідити матеріали справи та застосувати Закон України №3886-ІХ від 18.07.2024.
Апелянт вважає, що ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки часткове задоволення судом клопотання є несправедливим. Стверджує, що судом безпідставно не застосовано закон до ч. 1 ст.162, ч.1 ст. 357 КК України.
У поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просив розглянути справу без його участі.
Прокурор також подав заяву про проведення апеляційного розгляду справи без його участі.
Відповідно до ч.1 ст. 406 КПК України, суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.
Як убачається з матеріалів судового провадження 25 січня 2021 року ОСОБА_5 був засуджений Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст. 162 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі; за ч.3 ст. 185 КК України - у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначене покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком було приєднане не відбуте покарання за вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2019 року, яким ОСОБА_5 був засуджений за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки, і за сукупністю вироків визначене покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднане покарання за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2020 року за ч.1 ст.357 КК України - у виді 1 року обмеження волі, та за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за обома вироками остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 ухвалено обчислювати з моменту фактичного затримання на виконання вироку Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2020 року.
Засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання за цим вироком з 05 серпня 2020 року.
Вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2021 року встановлено, що ОСОБА_5 завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на суму 450 грн.
Законом України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» розмір крадіжки, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння, не є кримінально-караними на теперішній час, у зв'язку з чим, судом було звільнено засудженого ОСОБА_5 від призначених покарань за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
За вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2020 року, за яким ОСОБА_5 було засуджено за крадіжки чужого майна: на початку серпня 2017 року завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 420 грн., в першій декаді серпня 2017 року - на загальну суму 520 грн. та в кінці серпня 2017 року - на загальну суму 210,00 грн., крім того за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, де останній разом з ОСОБА_8 в другій половині листопада 2017 року завдали матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на суму 250 грн., також за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яким 16.05.2018 року ОСОБА_5 завдав матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 1500 грн., що менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжок майна, тобто вчинені ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, у зв'язку з чим, судом було звільнено засудженого ОСОБА_5 від призначених покарань за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі; за ч.1 ст.185 КК України у виді 1року позбавлення волі; за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України - 3 років позбавлення волі.
Разом з цим, ОСОБА_5 був засуджений за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2021 року за ч.1 ст.162 КК України до 2 років обмеження волі; за вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2019 року за ч. 2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за яким мало місце викрадення чужого мана на суму 3500 гривень у потерпілого ОСОБА_10 та викрадення офіційного документа, а також за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2020 року за ч.1 ст.357 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі.
Частина 2 ст. 74 КК України встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує злочинність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання.
Якщо покарання особі призначене за сукупністю кримінальних правопорушень або сукупністю вироків і одне із вчинених нею кримінальних правопорушень декриміналізовано - вона звільняється від покарання, призначеного окремо за декриміналізоване кримінальне правопорушення, після чого суд повинен заново визначити остаточне покарання без урахування того, від якого особу було звільнено, що в повній мірі виконано судом першої інстанції.
Судом першої інстанції до покарання за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2021 року, де залишилася не декриміналізованим покарання за ч.1 ст. 162 КК України у виді 2 років обмеження волі, частково приєднав покарання за вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2019 року за ч. 2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України у виді 4 років позбавлення волі, та покарання за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2020 року за ч.1 ст.357 КК України - у виді 1 року обмеження волі, і остаточно визначив до відбування покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, що не суперечить загальним засадам кримінального закону при визначенні остаточного покарання та вироку, який виконується і приводився у відповідність, що в кінцевому випадку не вплинуло на строк покарання.
При цьому, в усупереч твердженням апелянта, відсутні підстави для застосування Закону України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» до ч.1 ст. 162 та ч.1 ст. 357 КК України, оскільки караність діяння усунена не в частині санкції покарання за певний вид кримінального правопорушення, а в частині кваліфікації крадіжки при умові, що вартість викрадення чужого майна, шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати становить не більше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Більше того, об'єктивна сторона перелічених кримінальних правопорушень є іншою, ніж передбачені законом зміни, а тому жодних підстав для застосування вказаного закону і до інших кримінальних правопорушень судом апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-406, 407, 537- 539 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_5 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13