17 грудня 2024 року м.Суми
Справа №583/6212/23
Номер провадження 22-ц/816/1045/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
в присутності:
представників відповідача Товариства з обмеженою відповідальності «Райз Північ»- Васильченко Марини Петрівни, ОСОБА_1 ,
представника 3-ї особи Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко»- Будка Дмитра Геннадійовича,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Райз Північ»
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2024 року у складі судді Плотникової Н.Б., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, повний текст якого виготовлено 29 січня 2024 року,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальності «Райз Північ», третя особа - Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі,
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер 5920384000:01:001:0652. 01 вересня 2016 року він уклав договір оренди землі з ПрАТ «Райз-Максимко» щодо оренди належної йому земельної ділянки. 13 лютого 2018 року між ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «Райз Північ» та ним укладено додаткову угоду, в якій новий орендар (ТОВ «Райз Північ») приймає на себе всі права та обов'язки від ПрАТ «Райз-Максимко». ОСОБА_2 неодноразово звертав увагу орендаря на те, що той неналежним чином виконує умови договору, а саме сплачує орендну плату без урахування індексації, передбаченої п. 10 Договору оренди. З 2017 р. орендну плату відповідач сплачував без урахування індексації, загальна сума заборгованості по індексації орендної плати за 2017-2023 роки по договору оренди землі становить 37002 грн 71 коп.
Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди землі №300/16 від 01 вересня 2016 року, укладений між ним та ТОВ «Райз Північ» щодо оренди земельної ділянки площею 4,7134 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0652, стягнути з ТОВ «Райз Північ» невиплачену індексацію в розмірі 21924 грн 18 коп.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.
Розірванодоговір оренди землі №300/16, укладений 01 вересня 2016 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Райз-Максимко», правонаступником якого є ТОВ «Райз Північ», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 вересня 2016 року за №16325000 щодо земельної ділянки площею 4,7134 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0652, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області.
Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_2 21924 грн 18 коп. орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2147 грн 20 коп.
Додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Райз Північ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що позивачу щорічно виплачувалася орендна плата у відповідності до розміру земельної ділянки, що відповідало домовленості сторін. Надані позивачем розрахунки виконані некоректно. Вказує на відсутність претензій зі сторони позивача щодо сплати орендної плати не в повному обсязі.
Зазначає, що порядок індексації орендної плати законом не передбачений, у договорах оренди землі, укладених з позивачем така інформація відсутня. Складність, на думку заявника апеляційної скарги, полягала в тому, що індекс інфляції публікується за попередні періоди, тому на час виплати орендної плати точний індекс інфляції за поточний рік ще не був відомий.
Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно та неправомірно провів розрахунок індексації орендної плати, не застосувавши строків позовної давності, про що було вказано у відзиві на позовну заяву.
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідач є податковим агентом, на якого покладено обов'язок щодо розрахунку та сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.
Крім того, вважає, що часткова невиплата орендної плати в силу ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про орендну плату» не є підставою для розірвання спірного договору, оскільки не носить систематичного характеру та не є суттєвою по відношенню до виконавчої частини умов договору.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 03 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Райз Північ» на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року у цій цивільній справі.
Позивачем, у встановлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта, які підтримали доводи апеляційної скарги, думку представника 3-ї особи, який погодився з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що01 вересня 2016 року між ОСОБА_2 , який є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,7134 га, кадастровий номер 5920384000:001:0652, що розташована на території Чернеччинської сільської громади (раніше - Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області), право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії СМ №094096, та ПрАТ «Райз-Максимко» було укладено договір оренди землі №300/16 строком на 10 років. 07 вересня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди ПрАТ «Райз-Максимко» за цим договором (а.с. 8-13).
Відповідно до п. 5 договору №51/16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224 грн 47 коп.
Пунктами 9, 10, 11 договору №51/16 визначено, що орендна плата вноситься у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7855 грн 71 коп., із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та виплачуються за вимогою орендодавця у формі: грошовій, натуральній, відробітковій. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у такі строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.
12 липня 2017 року між ПрАТ «Райз-Максимко» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі №300/16 від 01 вересня 2016 року, відповідно до якого розмір орендної плати змінено з 7% на 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 14).
13 лютого 2018 року між ОСОБА_2 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «Райз Північ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №300/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни /доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224 грн 47 коп., з 2017 року орендна плата складає 11222 грн 45 коп. (а.с. 15).
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2017 року по 4 квартал 2021 року та з 1 кварталу 2022 р. по 3 квартал 2023 року, наданих Головним управлінням ДПС у Сумській області, Охтирська ДПІ (Охтирський район) ТОВ «Райз Північ» було нараховано та виплачено орендну плату без вирахування податків та інших обов'язкових платежів ОСОБА_2 : у 3 та 4 кварталі 2017 року в розмірі 11222 грн 45 коп., у 1 кварталі 2018 року в розмірі 11222 грн 45 коп., у 4 кварталі 2019 року в розмірі 12344 грн 70 коп., у 2 кварталі 2020 року в розмірі 12343 грн 94 коп. та 4 кварталі 2020 року в розмірі 0 грн 72 коп., у травні 2021 року в розмірі 12344 грн 67 коп., у листопаді 2022 року в розмірі 12344 грн 67 коп., у березні 2023 року в розмірі 12344 грн 67 коп. (а.с. 17-18).
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з боку відповідача здійснювалася систематична сплата орендної плати ОСОБА_2 не у повному обсязі, визначеному договором, тобто існує невиконання умов договору.
Проте, з таким висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися повністю не може, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).
Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Зі змісту укладеного між сторонами договоруоренди землі №300/16від 01 вересня 2016 року та додаткової угоди до цього договору, слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Колегія суддів не може погодитися з присудженим до стягнення з відповідача розміром заборгованості з орендної плати за вказаними договорами оренди землі.
Зокрема, аналіз частини 3 статті 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.
Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 09 червня 2021 року у справі №948/393/20.
З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договорів оренди землі щодо періоду внесення орендної плати, на користь його дійсності, чинності та виконуваності, коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за спірний період, як добуток індексів інфляції з 01 січня відповідного року до визначеної сторонами договорів дати виконання зобов'язань зі сплати орендної плати - 01 грудня.
Тому, розмір орендної плати, який підлягав сплаті товариством за договором оренди землі №300/16 від 01 вересня 2016 року, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 13 лютого 2018 року:
за 2018 рік становить 12221 грн 91 коп. (11222,45 x 1.08905857 (індекс інфляції за період з 01.01.2018 до 01.12.2018), сплачено відповідачем 11222 грн 45 коп. (розмір недоплати становить 999 грн 46 коп.);
за 2019 рік -11700 грн 78 коп. (11222,45 x 1.04262249 (індекс інфляції за період з 01.01.2019 до 01.12.2019), сплачено відповідачем 12344 грн 70 коп.;
за 2020 рік -11677 грн 61 коп. (11222,45 x 1.04055827 (індекс інфляції за період з 01.01.2019 до 01.12.2019), сплачено відповідачем 12344 грн 66 коп.;
за 2021 рік - 12272 грн 78 коп. (11222,45 x 1.09359178 (індекс інфляції за період з 01.01.2021 до 01.12.2021), сплачено відповідачем 12344 грн 67 коп.;
за 2022 рік - 14109 грн 22 коп. (11222,45 x 1.25723182 (індекс інфляції за період з 01.01.2022 до 01.12.2022), сплачено відповідачем 12344 грн 67 коп. (розмір недоплати становить 1764 грн 55 коп.);
за 2023 рік -11711 грн 00 коп. (11222,45 x 1.04353331 (індекс інфляції за період з 01.01.2023 до 01.12.2023), сплачено відповідачем 12344 грн 67 коп.
При вирішенні вимог про стягнення заборгованості із орендної плати за 2017 рік, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що земельна ділянка у 2017 році перебувала в оренді ПрАТ «Райз-Максимко», а не в ТОВ «Райз Північ». Зміна орендаря в договорі оренди землі у 2018 року на ТОВ «Райз Північ» не свідчить про те, що саме це товариства несе відповідальність за виплату орендної плати попереднім орендарем.
Отже, в супереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язання за укладеними договором оренди землі, оскільки виплата орендної плати за 2018 та 2022 роки позивачу проводилася без урахування індексації. Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 2764 грн 01 коп. (999,46 грн + 1764, 55 грн), які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Відсутність у договорі оренди землі узгодженого сторонами порядку обрахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції не звільняє відповідача, як зобов'язану сторону договору, від виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Щодо доводів відповідача про проведення розрахунку заборгованості з орендної плати з пропуском строків позовної давності, то їх колегія суддів вважає безпідставними.
Зокрема, позивач, звертаючись до суду з позовом у грудні 2023 року просив стягнути заборгованість з орендної палати, яка виникла за період з 2018-2023 роки.
Відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, з урахуванням вказаних норм, з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди позивач звернувся в межах строків позовної давності.
Переглядаючи рішення суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі, колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено,що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.
Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.
У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.
Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).
Колегією суддів було встановлено, що дійсно відповідачем у 2018 та 2022 роках не були в повному обсязі виконані зобов'язання за договором оренди землі в частині виплати орендної плати з урахуванням індексації. Розмір недоплаченої орендної плати за 2018 рік становить 999 грн 46 коп., з 12221 грн 91 коп., що становить 8,17 % від загальної суми, а за 2022 рік розмір недоплати становить 1764 грн 55 коп., з 14109 грн 22 коп., що становить 12,51% від загальної суми. Зазначений розмір недоплаченої відповідачем орендної плати, на переконання колегії суддів, є незначним.
Позиція сторін свідчить про те, що вони не дійшли згоди щодо порядку обрахунку розміру орендної плати з урахуванням індексації.
Також колегія суддів бере до уваги і те, що у 2019-2021 роках та 2023 році відповідачем виплачено орендну плату у більшому від узгодженого сторонами договору оренди землі розмірі, що свідчить про те, що у зв'язку з неповною сплатою орендної плати у 2018 та 2022 роках, позивач не була значною мірою позбавлена орендної плати, на яку вона була розрахована при укладенні договору.
Таким чином, зважаючи на те, що часткова несплата відповідачем орендної плати у 2018 та 2022 роках не призвело до істотного порушення умов укладеного між сторонами договору, колегія суддів не вбачає підстав для розірвання договору оренди землі від 01 вересня 2016 року та вважає, що стягнення з відповідача заборгованості із орендної плати буде ефективним та пропійним способом захисту порушеного права позивача.
Виходячи з викладеного, на підставі п. 3) та п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, а в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати підлягає зміні в частині розміру орендної плати, зменшивши розмір стягнутої з відповідача орендної плати до 2764 грн 01 коп.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Підлягає зміні також і рішення суду в частині розподілу судових витрат та додаткове рішення суду від 08 лютого 2024 року, яким вирішено питання розподілу між сторонами понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Пропорційно до частки задоволених позовних вимог , з відповідача на користь позивача належить стягнути 135 грн 35 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 315 грн 18 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Також, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги відповідача, з позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3017 грн 77 коп. сплачений товариством за апеляційний перегляд рішення суду.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» задовольнити частково.
Скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договору оренди землі та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договору оренди землі.
Змінити рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2024 року в частині присудженого до стягнення розміру орендної плати та в частині розподілу між сторонами судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_2 2764 гривні 01 копійку заборгованості з орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов'язкових платежів, та 135 гривень 35 копійок судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року змінити в частині присудженого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_2 315 гривень 18 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» 3017 гривень 77 копійок судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 18 грудня 2024 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов