Номер провадження: 11-сс/813/2037/24
Справа № 947/35935/24 1-кс/947/16539/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2024 року за наслідками розгляду скарги, у порядку ст. 303 КПК України, в рамках кримінального провадження №42021163010000064, внесеного до ЄРДР 28 вересня 2021 року,
установив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанови слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 20.11.2024 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, від 21.11.2024 про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук, постановлених в рамках кримінального провадження №4201163010000064 від 28.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконна, необґрунтована, невмотивована та така, що підлягає скасуванню.
Мотиви апеляційного суду.
Перевіривши доводи на обґрунтування необхідності відкриття апеляційного провадження та дослідивши матеріали провадження в цій частині, суддею-доповідачем встановлено підстави для відмови у відкритті провадження за даною апеляційною скаргою, виходячи з наступного.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Питання щодо оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування чітко врегульовані нормами чинного кримінального процесуального закону, які є спеціальними по відношенню до загальних.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено положеннями ст. 309 КПК України. І цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканості, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 цього Кодексу, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Водночас, частиною 3 ст. 309 КПК України прямо передбачено, що скарги та інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Положення частини третьої статті 309 КПК України визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 5-р/2020 від 17.03.2020.
Наведений перелік свідчить, що законодавцем забезпечено можливість апеляційного оскарження під час досудового розслідування тих рішень слідчих суддів, які стосуються застосування заходів забезпечення кримінального провадження або найбільше зачіпають права та свободи особи. Такий підхід відповідає за своїм змістом правовій природі судового контролю під час досудового розслідування, який обумовлюється потребою учасників кримінального провадження в отриманні невідкладного судового захисту їх прав, свобод та інтересів.
Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю у разі обмеження чи порушення прав і законних інтересів осіб.
З поданої апеляційної скарги убачається, що апелянт оскаржує ухвалу слідчого судді, якою було відмовлено у задоволенні скарги на постанову слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 20.11.2024 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, та постанову від 21.11.2024 року про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук, постановлених в рамках кримінального провадження №4201163010000064 від 28.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Отже, зазначена ухвала не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до ст. 309 КПК України.
Тотожний правовий висновок сформований в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 вересня 2024 року у справі № 308/16662/23.
Відсутність оскаржуваної ухвали у переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 309 КПК України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України.
Верховний Суд також неодноразово наголошував, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Зазначений висновок кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2010 р. № 3-рп/2010 у справі щодо офіційного тлумачення положення п. 18 ч. 1 ст. 293 ЦПК України у взаємозв'язку зі ст. 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду), в якому Конституційний суд, розглядаючи положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження.
Отже, за наявності у кримінальному процесуальному законі виключного переліку ухвал слідчих суддів, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, з наданням можливості оскарження інших рішень слідчого судді на стадії підготовчого провадження, підстави для відкриття апеляційного провадження у даному випадку - відсутні.
При прийнятті рішення суддя-доповідач враховує також позицію ЄСПЛ щодо умов прийнятності апеляційної скарги.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що держава має право встановити певні обмеження права осіб на доступ до суду, однак такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати самої сутності цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 Рішення від 28.05.1985 р. у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства», п. 96 Рішення від 13.02.2001 р. у справі «Кромбах проти Франції»). У Рішенні ЄСПЛ від 28.03.2006 р. у справі «Мельник проти України» зазначено, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.
У даному випадку, обмеження на апеляційне оскарження, встановлені національним законодавством, мають розумну пропорційність та не порушують загальні права та свободи особи.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2024 року в рамках кримінального провадження №42021163010000064, внесеного до ЄРДР 28 вересня 2021 року, слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 309, 369-372, 399, 418, 532 КПК України, -
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2024 року за наслідками розгляду скарги, у порядку ст. 303 КПК України, в рамках кримінального провадження №42021163010000064, внесеного до ЄРДР 28 вересня 2021 року.
Копію ухвали невідкладно надіслати апелянту разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2