Номер провадження: 33/813/2803/24
Номер справи місцевого суду: 509/5432/24
Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л.
Доповідач Копіца О. В.
05.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., в присутності захисника Бикова Д.Ю. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши її апеляційну скаргу на постанову Овідіопольського райсуду Одеської обл. від 04.11.2024 відносно:
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої торговим представником, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративногоправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції від 04.11.2024 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн, а також стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до вказаної постанови суду, 05.09.2024 о 15 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Хюндай Сантафе», д.р.н. НОМЕР_1 , по вул. Ангарська в с. Аванград на території Одеського (раніше - Овідіопольського) району Одеської обл., не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, та здійснила зіткнення з транспортним засобом марки «Мерседес-Бенз», д.н.р. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п. 12.1, 13.1 в) ПДР.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погодилася з оскаржуваною постановою, вказавши на те, що вона є незаконною, винесена при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на те, що:
- під час керування транспортним засобом їй стало зле, вона на декілька секунд втратила свідомість, про що повідомляла працівників поліції, які прибули на місце ДТП, водночас викликати швидку вони не запропонували;
- під час розгляду справи та прийняття рішення судом було позбавлено її прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки у визначений у протоколі час судове засідання не відбулось, про дату наступного судового засідання її та представника судом не було повідомлено, як і не було надано матеріалів справи для ознайомлення, а отже - не відповідають дійсності викладені в постанові суду обставини щодо її явки в судове засідання та визнання вини.
Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та провадження у справі закрити.
В судове засідання апеляційного суду потерпілий ОСОБА_2 не з'явився, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини неприбуття не повідомив та жодних клопотань на адресу суду не подавав.
Враховуючи неявку потерпілого ОСОБА_2 в судове засідання, апеляційний суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з'ясувавши думку учасників провадження, вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Бикова Д.Ю., які вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши матеріали справи, суд 1-ої інстанції прийшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) і це підтверджується дослідженими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 123496 від 05.09.2024, в якому наведені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 4);
- доданими до протоколу схемою місця ДТП (а.с.5), поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 6), ОСОБА_2 (а.с. 7), які узгоджуються між собою та вказують на те, що зіткнення транспортних засобів за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин відбулося 05.09.2024 саме з вини водія ОСОБА_1 , яка керуючи «Хюндай Сантафе», д.р.н. НОМЕР_1 , порушила вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, не дотрималася безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Мерседес-Бенз», д.н.р. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
В той же час, пояснення ОСОБА_1 , які нею особисто зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, про те, під час керування транспортним засобом їй стало зле, належними та достовірними доказами не підтверджені, більш того, в апеляційній скарзі нею наведена вже інша версія подій, зокрема, що вона під час керування втратила свідомість на декілька секунд, а також, що про погане самопочуття повідомила працівників поліції та їй не було запропоновано викликати швидку допомогу.
Апеляційний суд також не приймає до уваги надану стороною захисту копію ультразвукової діагностики № 1188 від 13.09.2024 за відсутності відповідного висновку лікаря, водночас зауважує, що перебування ОСОБА_1 на 5 тижні вагітності не свідчить про незадовільний стан її здоров'я, і такі відомості УЗД не містить.
Інших клопотань про долучення, витребування або дослідження доказів у підтвердження наведеної як в письмових поясненнях, так і в апеляційній скарзі позиції ОСОБА_1 та її захисник не заявляли.
Наведене свідчить, що позиція ОСОБА_1 , яка висловлена в апеляційній скарзі, та її процесуальна поведінка, пов'язана з наведенням доводів, які не підтверджені належними і достатніми доказами, та які не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Отже, на переконання апеляційного суду, зазначені вище докази повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відтак, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду 1-ої інстанції та доходить переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення.
Стосовно доводів ОСОБА_1 про неналежне її повідомлення про розгляд справи, апеляційний суд приймає їх до уваги, однак зауважує, що вказані обставини не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови. Окрім того, як свідчать наявна в матеріалах справи заява захисника Бикова Д.Ю. про ознайомлення з матеріалами справи від 17.10.2024 (а.с. 12) йому було відомо про судовий розгляд порушеного відносно ОСОБА_1 провадження.
За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine) від 06.12.2007, заява №15123/03, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.
Водночас, апеляційним судом було поновлено її право ОСОБА_1 на доступ до суду шляхом надання можливості брати участь в апеляційному перегляді справи та реалізовувати, передбачені ст. 268 КУпАП права.
З наведених підстав апеляційний суд погоджується з твердженнями ОСОБА_1 про те, що не відповідають дійсності викладені в постанові суду обставини щодо її явки в судове засідання та визнання вини, що є підставою для виключення з мотивувальної частини постанови абзац 2 про явку ОСОБА_1 до суду та визнання вини.
Згідно із ч. 4 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція ст. 124 КУпАП є альтернативною та передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
З резолютивної частини постанови вбачається, що суд 1-ої інстанції, наклав на ОСОБА_1 штраф в сумі 850 грн, що складає не 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, як помилково вказано в постанові, а 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, з огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова суду 1-ої інстанції у відповідній частині підлягає зміні, що не погіршує становище ОСОБА_1 , шляхом приведення розміру застосованого судом адміністративного стягнення у відповідність до санкції ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
З огляду на викладені вище обставини, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова зміні з підстав, викладених апеляційним судом вище.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської обл. від 04.11.2024, про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови абзац 2 про явку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду та визнання нею вини.
Абзац 1 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:
«Накласти на ОСОБА_1 стягнення за вчинення правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца