Справа № 127/33491/24
Провадження № 33/801/996/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.
Доповідач: Рибчинський В. П.
18 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 143297 від 05.10.2024 року водій ОСОБА_1 05.10.2024 року о 10 год 46 хв в м. Вінниця на перехресті вулиць Юзвинська - Молодіжна, керував транспортним засобом «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у повному обсязі на місці зупинки, що зафіксовано на портативні відеореєстратори працівників поліції, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову, та ухвалити нову, якою справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою органів поліції, ОСОБА_1 05.10.2024 року о 10 год 46 хв в м. Вінниця на перехресті вулиць Юзвинська - Молодіжна, керував транспортним засобом «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у повному обсязі на місці зупинки, що зафіксовано на портативні відеореєстратори працівників поліції, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пунктом 6 розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103).
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зробив на підставі доказів, які містяться у справі, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 143297 від 05.10.2024 року (а.с. 2); направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с. 4); відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с. 6).
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з відмовою водія від проходження огляду, поліцейський, діючи у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказавши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду зафіксована на відеозаписах з бодікамер, на яких чітко вбачається, що на численні пропозиції поліцейського ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку, та запевняв поліцейського, що «він поспішає, оскільки йому потрібно завезти ліки матері». Також ОСОБА_1 було роз'яснено, що у випадку відмови від проходження огляду відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковими ознаками інкримінованого адміністративного правопорушення є керування транспортного засобу, наявність ознак сп'яніння та відмова водія від проходження такого, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, під час апеляційного перегляду не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Отже, будь-яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 був позбавлений права на отримання правничої допомоги, що є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, є безпідставним, оскільки працівниками поліції справа про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не розглядалась, оскільки дана категорій справ розглядається судом, а працівники поліції лише фіксують правопорушення та складають протокол про адміністративне правопорушення, і в подальшому зібрані матеріали направляють на розгляд до суду. Разом з тим, працівниками поліції було розглянуто справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, в результаті розгляду якої було винесено постанову та накладено штраф, який був сплачений ОСОБА_1 на місці.
Тож ОСОБА_1 при розгляді адміністративних матеріалів не заперечував факт керування транспортним засобом.
Між тим, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 намагався зв'язатись зі своїм адвокатом, просив працівників поліції зачекати, поки йому перетелефонує адвокат, проте так і не зв'язавшись з захисником, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, мотивувавши тим, що поспішає завезти матері ліки.
Отже працівники поліції ніяким чином не перешкоджали ОСОБА_1 скористатись правовою допомогою адвоката.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був неналежним чином повідомлений про розгляд справи не заслуговують на увагу, оскільки з відеозапису з нагрудної камери чітко вбачається, що останній повідомив поліцейському свою адресу « АДРЕСА_1 », на яку власне і були направлені судові повістки про виклик до суду. Слід зазначити, що судові повістки ОСОБА_1 були направлені 10 жовтня 2024 року, тоді як 11 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 на ім'я судді Кашпрука Г.М. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, що свідчить про те, що ОСОБА_1 було відомо номер справи, а також про розгляд цієї справи саме суддею Кашпруком Г.М. Також слід зауважити, що ОСОБА_1 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, проте так з ними і не ознайомився.
Отже розгляд судом справи за відсутності правопорушника та його адвоката не вплинув на висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь- яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, в матеріалах справи не має.
З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський