Справа № 127/25524/24
Провадження №11-кп/801/1334/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
Іменем України
17 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого (доповідача) - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
учасників судового провадження зі сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_9
зі сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_10 ,
захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 кримінальне провадження, внесене до ЄДРСР за номером 12024020020000872 про обвинувачення
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Мілове Міловського району Луганської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 263, частиною 4 статті 296 КК України,
за апеляційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_11 і прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_13
на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2024 року,
встановив:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2024 року відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_10 та прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_14 від 30.07.2023 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 15.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020020000872.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України в зв'язку з прийняттям рішення про відмову в затвердженні угоди повернуто кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, відомості про які внесено 15.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020020000872 прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Ухвалене рішення суд першої інстанції мотивував тим, що з показань обвинуваченого в судовому засіданні вбачається, що він вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнає, що свідчить про наявність підстав вважати, що укладення угоди не було усвідомленим. Така позиція обвинуваченого на думку суду першої інстанції повністю суперечить пункту 2 Угоди, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_10 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі повідомленої йому підозри у судовому засіданні.
Крім того, суд звернув увагу на те, що оскільки в підготовчому судовому засіданні прийнято рішення про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості від 30 липня 2024 року, яку укладено під час досудового розслідування, а учасники не висловлювали думку про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду, кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України, оскільки законні підстави для продовження підготовчого судового засідання відсутні.
З урахуванням вимог статті 314 КПК України суд вважав, що не вправі приймати рішення про призначення обвинувального акту до судового розгляду, оскільки вказане буде порушенням вимог пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з зазначеною ухвалою, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а кримінальне провадження повернути в суд першої інстанції для нового судового розгляду, починаючи з підготовчого судового засідання в іншому складі суду.
Прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_15 також подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати й призначити новий судовий розгляд в тому ж суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги захисника полягають в тому, що укладена між сторонами кримінального провадження угода про визнання винуватості, а також порядок її укладення відповідають вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, а суд першої інстанції безпідставно відмовив в її затвердженні, а також повернув кримінальне провадження прокурору для досудового розслідування в той час, як таке вже закінчене складенням обвинувального акта.
Прокурор в свою чергу посилається на допущення судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а також на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
На думку прокурора обвинувачений ОСОБА_10 в ході судового розгляду повідомив суду фактичні обставини кримінальних правопорушень, що йому інкриміновані, а також в повному обсязі визнав свою причетність до скоєного, а відтак безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що укладення угоди не було усвідомленим.
Крім того, одночасно з відмовою в затвердженні угоди про визнання винуватості, суд без з'ясування думки учасників справи про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду, прийняв рішення про повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Позиції учасників судового розгляду
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 вимоги і доводи апеляційних скарг підтримав і просив їх задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_10 і його захисник - адвокат ОСОБА_11 вимоги апеляційних підтримали і просили їх задовольнити.
Потерпілий і його представник, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце апеляційного розгляду, до суду не з'явилися, заяв про відкладення судового засідання не подавали.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до частини 4 статті 314 КПК України ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно з статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, тоді як обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Разом з тим, кримінальне провадження на підставі угод є особливим порядком кримінального провадження, що передбачений главою 35 розділу VI КПК України.
Відповідно до частини 5 статті 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Частинами 1-2 статті 474 КПК України встановлено, що якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буди провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.
Отже законом передбачено право прокурора не направляти невідкладно обвинувальний акт з угодою до суду, якщо не зібрані та не зафіксовані всі докази і це може вплинути на результат розгляду провадження в разі відмови суду в затвердженні угоди.
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Частиною 7 цієї статті в редакції Закону № 4033-ІХ від 29.11.2024 (набрав чинності 01.11.2024) передбачено обов'язок суду перевірити угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечить вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
З матеріалів кримінального провадження № 12024020020000872 вбачається, що досудове розслідування щодо ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України було завершено, учасникам надано доступ до матеріалів кримінального провадження, складено і вручено обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 283 КПК України звернення до суду з обвинувальним актом є однією з форм закінчення досудового розслідування.
Отже при направленні обвинувального акта до суду досудове розслідування щодо ОСОБА_10 було закінчено.
Натомість суд першої інстанції відмовляючи в затверджені угоди про примирення всупереч пункту 3 частини 2 статті 283, частині 7 статті 474 КПК України не врахував, що в даному випадку судове провадження має продовжуватися в загальному порядку.
Крім того, власне відмовляючи в затвердженні угоди про визнання винуватості суд першої інстанції послався на наявність підстав вважати, що укладення угоди не було усвідомленим, тобто на підставу, що не передбачена частиною 7 статті 474 КПК України, не вказав, які ж саме обставини вказують на наявність таких підстав, в чому саме показання обвинуваченого в судовому засіданні свідчать про невизнання ним своєї вини у вчиненому й суперечать умовам укладеної угоди.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Відповідно до частини 6 статті 474 КПК України суд зобов'язаний переконатися в судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
Натомість суд першої інстанції вдався до допиту обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні й перевірки фактичних обставин пред'явленого йому обвинувачення, що не передбачено вищевказаними нормами кримінального процесуального закону, і здійснюється під час судового розгляду.
Відмовляючи в затвердженні угоди про визнання вини, суд на підставі частини 7 статті 474 КПК України повинен був продовжити підготовче судове засідання, зокрема, перевірити обвинувальний акт щодо ОСОБА_10 на відповідність вимогам статті 291 КПК України і лише у разі невідповідності вимогам цього Кодексу, повернути його прокурору на підставі пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України.
Разом з тим, суд першої інстанції не перевірив обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, не встановив та не вказав, які саме недоліки має обвинувальний акт щодо ОСОБА_10 . Більш того, суд у підготовчому судовому засіданні взагалі не з'ясував можливість призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно з ч. 1 ст. 412 цього Кодексу, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника і прокурора підлягають до задоволення, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню в частині повернення судом обвинувального акта прокурору, з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
В частині призначення нового судового розгляду в іншому складі суду апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, так як визначення складу суду здійснюється судом першої інстанції в порядку статті 35 КПК України.
Керуючись статтями 283, 291, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 474 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_11 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_16 задовольнити.
- Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2024 року скасувати.
Призначити новий розгляд обвинувального акта стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 у вчинені кримінальних правопорушень, що передбачені частиною 2 статті 263, частиною 4 статті 296 КК України, зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4