Справа № 143/585/24
Провадження № 22-ц/801/2253/2024
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуцол М. П.
Доповідач:Рибчинський В. П.
18 грудня 2024 рокуСправа № 143/585/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Оніщука В.В., Сала Т.Б.,
розглянувши в письмовому провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2024 року до суду звернулося ТОВ «Юніт Капітал» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір №614785829 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов цього Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії на суму 6750,00 грн, строком на 30 днів, а саме до 20.10.2021 зі сплатою 722,70 процентів річних від суми кредиту за весь час користування ним, а остання зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
20.09.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано зазначені кошти на банківську карту ОСОБА_1
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчився 28.11.2019.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені в відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №161 від 23.11.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17 593,60 грн. Таким чином, відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчувався 04.08.2021. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишися без змін.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28656,85 грн.
06.03.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №06/03/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
В зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №614785829 від 20.09.2021 у розмірі 28656,85 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ТОВ «Юніт Капітал» - адвокат Тараненко А.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не урахував наданих позивачем договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, якими доведено факт переходу права вимоги за спірним кредитним договором до ТОВ «Юніт Капітал».
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором №614785829 від 20.09.2021, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Колегія суддів погоджується із цими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Судом встановлено, що20.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 614785829 (а.с. 17, на звороті-20). Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор №MNV5X25N.
20.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано грошові кошти в сумі 6 750,00 грн на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №b9b75e25-1a74-4cab-b3f4-52fe265cc8e3 від 20.09.2021 (а.с. 21, на звороті).
28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язався відступити ТОВ «Таліон Плюс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 23-24).
У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021 (а.с. 22-27).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №161 від 23.11.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17 593,60 грн (а.с. 30-31).
05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язався відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.49-53).
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткові угоди: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі умови залишися без змін (а.с. 34, 45).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28656,85 грн (а.с. 35-36).
Загальна сума заборгованості за кредитним договором №614785829 від 20.09.2021 становить 28 656,85 грн, яка складається з наступного:
- 6 750,00 грн - заборгованість по кредиту,
- 21 906,85 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 37).
06.03.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №06/03/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 54-57).
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 28656,85 грн (а.с. 46-47).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, сформованій у справі №752/8842/14-ц від 05 липня 2017 року.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі №910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17.
Так, із матеріалів справи убачається, що кредитний договір № 614785829 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 20 вересня 2021 року, натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2018 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року, яке в свою чергу передало 05 серпня 2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», які лише 06 березня 2024 року уклали договір факторингу з позивачем.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не могло було передане цим товариством спочатку ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, а потім 06 березня 2024 року по договору факторингу №06/03/24 ТОВ «Юніт Капітал».
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «Юніт Капітал» не набуло прав первісного кредитора, а отже, не має права пред'являти свої вимоги за договором кредитної лінії №614785829, укладеним 20 вересня 2021 року між «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки на момент укладення договору факторингу у відповідача були відсутні кредитні зобов'язання перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Посилання позивача в апеляційній скарзі щодо незгоди із висновками суду першої інстанції, які, на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі доводи жодним чином не спростовують правильних висновків суду.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» залишити без задоволення.
Заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: В.В. Оніщук
Т.Б. Сало