Справа №760/26644/24
1-кс/760/15088/24
16 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду міста Києва заяву слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід у справі ЄУН 760/26644/24 (провадження №1-кс/760/12519/24 за клопотанням представника володільця майна ТОВ «Конча-Заспа Озерна» - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13.09.2024 у кримінальному упровадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000151 від 21.02.2024,-
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває клопотанням представника володільця майна ТОВ «Конча-Заспа Озерна» - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13.09.2024 у кримінальному упровадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000151 від 21.02.2024 (ЄУН 760/26644/24, провадження №1-кс/760/12519/24).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду вказаної скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_3 .
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявив самовідвід у справі з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, оскільки у даному клопотанні порушується питання про скасування арешту з земельної ділянки, яка безоплатно використовується ІНФОРМАЦІЯ_1. На думку слідчого судді ОСОБА_3 наявні підстави, що можуть викликати сумнів у його неупередженості, як слідчого судді, при розгляді даного клопотання, оскільки він є членом ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 81 КПК України повідомлено про розгляд заяви суддю ОСОБА_3 , який заявив самовідвід, у судове засідання суддя не з'явилась.
Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про місце та час розгляду справи повідомлені, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою аудіо-, відеофіксації судового засідання не здійснювалась.
Дослідивши зміст заяви про самовідвід, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України"). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі N 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі N 5-15п12).
Проаналізувавши наведені норми, зважаючи на презумпцію неупередженості судді, слідчий суддя вважає, що факт упередженості слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 не віднайшов свого відображення під час розгляду заявленого самовідводу, оскільки відсутні докази членства слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 у ІНФОРМАЦІЯ_1, як і докази того, що земельна ділянка, щодо якої вирішується питання про скасування арешту майна, безоплатно використовується ІНФОРМАЦІЯ_1.
З огляду на викладене заява слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75, 76, 81, 369-372 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід у справі ЄУН 760/26644/24 (провадження №1-кс/760/12519/24 за клопотанням представника володільця майна ТОВ «Конча-Заспа Озерна» - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13.09.2024 у кримінальному упровадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000151 від 21.02.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1