СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/686/24
ун. № 759/22041/23
18 грудня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020003524 від 12.09.2023 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засідання прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились. Застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Просив клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, що зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою суду від 21.10.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 19 грудня 2024 року.
Завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу, з огляду на стадію судового провадження, неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді триманні під вартою були встановлені наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України: ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд бере до уваги, що
ОСОБА_3 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочину, та які караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також відомості щодо особи обвинуваченого, який не одружений, не працевлаштований, утриманців не має, раніше неодноразово судимий. Окрім того, суд бере до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого.
Надаючи оцінку наявності ризиків, заявлених прокурором у клопотанні, суд зазначає наступне.
Так, ризик переховування від суду, який оцінюється судом у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. При цьому, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, раніше судимий.
Суд вважає, що відсутні факти, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики зменшились або перестали існувати.
На думку суду, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з огляду на відомості про особу обвинуваченого та враховуючи стадію судового провадження, не зможе запобігти встановленим ризикам.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Водночас, суд керуючись п.3 ч.4 ст.183 КПК України при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді триманні під вартою не визначає розмір застави, оскільки відносно ОСОБА_3 вже діяв такий запобіжний захід як застава, але він не зміг забезпечити його належну процесуальну поведінку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177, 182,183, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 15 лютого 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 15 лютого 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1