Номер провадження 1-кп/754/1022/24
Справа № 754/10553/24
Іменем України
18 грудня 2024 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12024100030001817 від 23.07.2024 року щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_6 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12024100030001817 від 23.07.2024 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики неналежного поводження обвинуваченого, а саме може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник наголошував, що жодних нових обставин, які б обґрунтовували необхідність тримання обвинуваченого під вартою, прокурором не наведено. Ризики, заявлені прокурором, не підтверджені, а одна лише тяжкість можливого покарання не може бути підставою для тримання під вартою.
Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий, і за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При цьому суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , має досить високий ступінь суспільної небезпечності, наявність якої, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У ч.1 ст. 178 КПК наведено перелік обставин, які суд має оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Так колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні умисного, особливо тяжкого злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних речовин, є особою без визначеного роду занять, без постійного джерела доходів, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, неодноразово судимий за злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних речовин, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, вчинити інше кримінальне правопорушення, також відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено.
Обставини, зазначені захисником ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 , не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заміни на більш м'який запобіжний захід, оскільки інший запобіжний захід не здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Тому, зважаючи на те що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого щодо нього слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Клопотання за формою та змістом відповідає вимогам, передбаченим ст. 184 КПК, всі докази на його обґрунтування містяться в матеріалах справи, тому твердження сторони захисту щодо відсутності доказів не знайшли свого підтвердження.
Окрім того, у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу прокурор просить визначити обвинуваченому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Так, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, колегія судів вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , з урахуванням майнового стану обвинуваченого, стану його здоров'я, колегія суддів вважає, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 331 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 15 лютого 2025 року (включно).
Визначити заставу у сумі 242240 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 лютого 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3