17.12.2024
Справа № 642/7891/24
Провадження № 1-кс/642/4173/24
Іменем України
17 грудня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги потерпілої ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП у Харківській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024221220001581 від 19.10.2024, яка полягає у не розгляді заяви в строк і порядку, що передбачені ст.220 КПК України,-
16.12.2024 заявник звернулась до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП у Харківській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024221220001581 від 19.10.2024, яка полягає у не розгляді заяви в строк і порядку, що передбачені ст.220 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги, вважаю, що таку слід повернути особі, яка її подала з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підстави та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
При цьому відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені, зокрема, законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь- яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Комплексний аналіз процитованих норм КПК України вказує на те, що, по-перше, строк подання скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо нерогляду клопотання про проведення процесуальних дій чітко обмежений законом у часі, оскільки така скарга може бути подана слідчому судді протягом десяти днів після закінчення встановлених законом трьох днів, протягом яких вказані особи зобов'язані розглянути відповідне клопотання. По-друге, у випадку подання скарги після закінчення встановленого законом десятиденного строку на її подання, скарга може бути прийнята до розгляду виключно, якщо особа, яка її подала, заявить клопотання про поновлення пропущеного нею строку та наведе підстави, які свідчать про поважність пропуску такого строку.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини належить підтверджувати відповідними доказами. При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Тобто окрім принципу правової визначеності важливим також є і принцип добросовісності, як загально правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Необхідно звернути увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
З матеріалів скарги слідує, що заявник подала слідчому заяву 11.11.2024, тому розглянути відповідне клопотання слідчий мала до 14.11.2024 включно, а з 15.11.2024 почав відраховуватись десятиденний строк на оскарження бездіяльності слідчого щодо нерозгляду клопотання за період з 12.11.2024 до 14.11.2024 включно.
У зв'язку з цим, заявник мав право звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо нерозгляду поданого нею в порядку ст. 220 КПК України клопотання (з урахуванням припадання закінчення строку на вихідний день) до 25.11.2024 включно.
Проте заявник звернулася до слідчого судді із даною скаргою на бездіяльність щодо нерозгляду поданої нею в порядку ст. 220 КПК України заяви лише 16.12.2024, тобто після закінчення встановленого законом десятиденного строку з моменту відповідної бездіяльності слідчого.
При цьому у поданій слідчому судді скарзі заявник просить поновити пропущений строк звернення зі скаргою у зв'язку з триваючим характером бездіяльності слідчого, будь-яких інших причин поважності пропуску скаржником строку на оскарження бездіяльності щодо не розгляду її клопотання від 11.11.2024 скарга не містить.
У роз'ясненнях, що містяться в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 №9-49/0/4-17, зазначається про те, що 10-денний строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, на звернення особи зі скаргою на бездіяльність слідчого починається з моменту вчинення такої бездіяльності, за виключенням триваючої бездіяльності, до якої відноситься неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя не вважає, що вказані обставини свідчать про поважність пропуску визначеного законом десятиденного строку на оскарження бездіяльності слідчого щодо нерозгляду клопотання, оскільки, така бездіяльність, як порушення вимог ст. 220 КПК України, має встановлений цим Кодексом строк, в межах якого особа може подати скаргу до слідчого судді та така бездіяльність не вважається триваючою.
У зв'язку з цим, заявник після спливу 24 годин з моменту подання нею заяви про проведення процесуальних дій в межах визначеного ст. 304 КПК України десятиденного строку могла та мала право звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність щодо нерозгляду заяви про проведення процесуальних дій, і щодо цього слідчому судді не надано доказів щодо наявності обставини, які б об'єктивно унеможливлювали звернення заявника зі скаргою до слідчого судді в межах десятиденного строку після спливу трьох днів з моменту подання відповідної заяви.
Також відповідно до закріпленої в ст. 22 КПК України змагальності, як загальної засади кримінального провадження, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
За такого, пропуск заявником визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України строку на оскарження бездіяльності слідчого/дізнавача за відсутності зазначення ним поважних причин, які б об'єктивно унеможливлювали звернення зі скаргою до суду, не дає слідчому судді достатніх підстав для поновлення пропущеного строку звернення зі скаргою та відкриття провадження за такою скаргою і однозначно зобов'язує відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України повернути скаргу особі, яка її подала.
Відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись статтями 303-304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП у Харківській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024221220001581 від 19.10.2024, яка полягає у не розгляді заяви в строк і порядку, що передбачені ст.220 КПК України - повернути особі, яка її подала.
Повернення скарги не позбавляє особи, яка її подала, права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя