16.12.2024
Справа № 642/3940/24
Провадження № 8/642/5/24
10 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого судді Пашнєва В.Г.,
за участю секретаря Крамарової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду заяву представника боржника ОСОБА_1 -адвоката Таволжанського Миколи Володимировича про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, -
19 липня 2024 року Ленінським районним судом м. Харкова судовим наказом з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї треті) частини доходу (заробітку) батька щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 09.07.2024 та до досягнення дітьми повноліття. Вищезазначений судовий наказ набрав законної сили. Представник боржника ОСОБА_1 -адвокат Таволжанський Микола Володимирович звернувся до суду із заявою про перегляд виданого судового наказу за нововиявленими обставинами, в якій зазначив, що задовольняючи заяву ОСОБА_2 про видачу судового наказу суд виходив з того, що діти проживали разом із матір'ю за адресою: Харківська область, місто Мерефа, тому що заявник ОСОБА_2 у заяві про видачу судового наказу саме цю адресу і вказала. Не зазначаючи інших обставин або іншої адреси за якою діти проживають з нею. А тому дану обставину суд визнав доведеною, та не піддавав сумніву. Однак, як вказує матір дітей у зустрічній позовній заяві про визначення місця проживання дітей (у справі № 642/4717/24) її реальним та фактичним місцем проживання є - місто Харків, діти відвідують дитячий центр ФОП ОСОБА_5 . Як зазначено у зустрічній позовній заяві працює вона у ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» що також знаходиться у м. Харків. Із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 ознайомився 06.11.2024 року після надання доступу адвокату Таволжанському М.В. до електронної справи. Таким чином заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами подається в межах тридцятиденного строку з дня, коли ОСОБА_1 стало відомо про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Позовну заяву ж про визначення місця проживання дітей ОСОБА_1 направляв за адресою АДРЕСА_3 , оскільки також вважав що відповідачка проживає там. Підтвердженням не проживання у м. Мерефі також слугує характеристика в якій зазначено що з 2014 року ОСОБА_2 переїхала до м. Харкова. Виходячи з вище викладеного на момент подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів права отримувати аліменти вона не набула так як діти знаходилися не з нею, а тому у задоволенні її заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів слід відмовити. Доказів проживання заявниці за конкретною адресою разом з дітьми до заяви про видачу судового наказу додано також не було. Обставини, з яких виходив суд, видаючи судовий наказ, про те, що діти проживають з матір'ю, зокрема у місті Мерефа, які є обов'язковими передумовами для самої можливості заявляти вимоги про стягнення аліментів - не знаходять свого підтвердження, а тому, на його думку, судовий наказ підлягає скасуванню.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 11.11.2024 у справі відкрито провадження та призначено судове засідання.
Представник заявника -адвокат Таволжанський М.В.в судове засідання надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, вимоги, викладені в заяві про перегляд наказу за нововиявленими обставинами підтримав та просив їх задовольнити.
Представник стягувача -адвокат Василенко Н.М. подала до суду заперечення на заяву боржника про перегляд судового наказу за ново виявленими обставинами, в якій зокрема просила проводити розгляд справи за її відсутності та відмовити боржнику в задоволенні заяви. В заперечення зазначила, що обставина, з точки зору боржника, яка є істотною і не урахована судом, була відома боржнику з 1 грудня 2023 року, коли ОСОБА_2 пішла разом з дітьми від нього та з тих пір разом з дітьми проживала на квартирі, яку орендувала на безоплатній основі. На підтвердження обізнаності боржника, що діти проживають разом з матір'ю його представник надав суду заяву ОСОБА_2 від 28.08.2024 до Харківського районного суду Харківської області, де вона зазначає, коли і чому вона з дітьми пішла до чоловіка. Місце проживання ОСОБА_2 та місце роботи не мають значення для вирішення питання судом, щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, має значення той факт, що діти проживають з матір'ю та вона їх утримує, а відтак має право на стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей. Діти проживають з матір'ю - ОСОБА_2 , оскільки подружжя ОСОБА_6 не є сім'єю з грудня 2023 року. Місце перебування дітей ОСОБА_1 відоме, він неодноразово навідував дітей за зазначеною адресою, забирав до себе на вихідні, будь-яких перешкод у спілкуванні з дітьми ОСОБА_2 не створювала, а навпаки намагається здійснити все необхідне, щоб діти не були позбавлені батьківського піклування через розлучення батьків. Таким чином, проживання ОСОБА_2 з дітьми у АДРЕСА_4 не є істотною обставиною для перегляду судового наказу від 19.07.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно. Окрім того, представник стягувача зазначила, що заява боржника подана до суду із порушенням строків та без клопотання заявника про поновлення такого строку, оскільки підстава, на яку посилається боржник існувала з 01.12.2023, а посилання на те, що обставини, які на думку боржника є істотними та дізнався він про них з зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , з якою ОСОБА_1 ознайомився 06.11.2024 не відповідає дійсним обставинам, оскільки відповідно до реєстраційних даних підсистеми «Електронний суд», зустрічна позовна заява ОСОБА_2 з додатками надійшла до електронних кабінетів сторін 09.09.2024 , у тому числі і представнику ОСОБА_1 - адвокату Мирошниченко А.А., а відтак дата отримання вказаного документу ОСОБА_1 є 09.09.2024.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 8 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених у ч.ч. 1, 2 ст.423 ЦПК України, нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі, спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно положень п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 в справі № 554/325/16-ц, вказавши, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови від 21 лютого 1981 року "Про перегляд судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" роз'яснив, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували під час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не міг знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ЦПК.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі N 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).
Для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів такими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі цього наказу та є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права й обов'язки заявника та боржника; нововиявленими є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених. Необхідно розрізняти нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Перші не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, тоді як другі є даними, що підтверджують саме такі обставини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц зазначено, що "нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо)".
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 06.12.2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Обставини, на які посилається заявник, як на підставу для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами судового наказу не є нововиявленими обставинами у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, зважаючи на відсутність однієї із обов'язкових ознак нововиявлених обставин, а саме того, що такі обставини мають бути такими, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Суд звертає увагу, що місце проживання ОСОБА_2 та її місце роботи не мають значення для вирішення питання судом при розгляді заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, має значення той факт, що діти проживають з матір'ю та вона їх утримує, а відтак має право на стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей.
Суд також приймає до уваги висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі № 359/10050/19 про те, що "обов'язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти". Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 694/1425/22 (провадження № 61-12724св23).
Як вбачається з матеріалів справи, боржник звертався до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконання, зокрема з підстав того, що діти знаходяться на його утриманні. Однак ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 06.09.2024 йому було відмовлено та вказано, що боржником не надано жодного доказу, що діти перебувають на його утриманні, або мешкають разом з ним, оскільки зареєстроване місце проживання може відрізнятися від місця фактичного проживання.
Водночас у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності між батьком та матір'ю судового спору щодо визначення місця проживання дітей на час винесення судового наказу (подання боржником позову про визначення місця проживання дитини з батьком після видачі судового наказу не є нововиявленими обставинами на час видачі наказу про стягнення аліментів), а тому з огляду на зазначене, наведені боржником доводи у заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами, в розумінні статті 423 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами, оскільки не спростовують факти, що були покладені в основу судового наказу та не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у такому наказі.
Водночас суд звертає увагу заявника (боржника), що у разі прийняття рішення суду про визначення місця проживання дітей з батьком він не позбавлений права на звернення до суду з позовом про припинення стягнення аліментів.
Зважаючи на вищевикладене, належних та допустимих доказів, які б вплинули на юридичну оцінку обставин під час винесення Ленінським районним судом м. Харкова судового наказу 19.07.2024 та які б дали підстави для його скасування представником заявника суду не надано. Жодна обставина, на яку посилається представник заявника, не є нововиявленою обставиною.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами є необгрунтованою, а тому, не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п.4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 423, 427, 429 ЦПК України, суд -
Відмовити представнику боржника ОСОБА_1 - адвокату Таволжанському Миколі Володимировичу в задоволенні заяви про перегляд судового наказу за ново виявленими обставинами у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно.
Судовий наказ Ленінського районного суду м. Харкова від 19 липня 2024 року, виданий за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно - залишити в силі.
Повний текст ухвали складено 16.12.2024
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя: В.Г. Пашнєв