Справа №212/11433/24
1-кп/212/840/24
17 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12024046730000632 від 17.10.2024 рокуза обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, інвалідності не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 88 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
ОСОБА_3 21.09.2024 приблизно о 10:00 годині біля будинку №20 по вулиці Джона Маккейна в Покровському районі м. Кривого Рогу зустрів раніше знайомого потерпілого ОСОБА_4 , з яким почав спілкуватися.
Під час спілкування ОСОБА_3 помітив в руках у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Hotwav» моделі «T5 MAX», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та у останнього раптово виник кримінально протиправний умисел, направлений на заволодіння вказаним майном шляхом зловживання довірою.
21.09.2024 приблизно о 10:00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку №20 по вулиці Джона Маккейна в Покровському районі м. Кривого Рогу, реалізуючи свій раптово виниклий кримінально протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись приятельськими відносинами з потерпілим, під вигаданим приводом необхідності здійснення дзвінку, попросив у потерпілого ОСОБА_4 передати йому мобільний телефон марки «Hotwav» моделі «T5 MAX», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , не маючи наміру в подальшому повертати майно.
Потерпілий ОСОБА_4 , будучи впевненим в істинних намірах ОСОБА_3 добровільно передав йому свій мобільний телефон марки «Hotwav» моделі «T5 MAX», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3849 від 08.11.2024, становить 4073,34 гривень.
Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій кримінально протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, отримавши від потерпілого ОСОБА_4 вказаний мобільний телефон марки «Hotwav» моделі «T5 MAX», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_4 , заволодів майном останнього вартістю 4073,34 гривень, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність визначену ч. 1 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Прокурор ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту щодо вчинення наведеного вище кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно заяви ОСОБА_3 , яка складена за участю захисника ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за відсутності учасників судового провадження.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і був згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно заяви потерпілого ОСОБА_4 , він не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження: йому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини; та надав свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч.1ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та повне відшкодування матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, відповідно до яких ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має раніше в силу ст. 88 КК України не судимий, інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується задовільно, а також враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України, у виді обмеження волі, із врахуванням вимог ст. 69-1 КК України, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки, на думку суду, наведені обставини, свідчать про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання.
Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання щодо речових доказів (а.к.п. 21) суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 370,371 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ:
- Заводська коробка мобільного телефону марки «Нotwav» моделі «T5 Max», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 (а.к.п.21) - залишити у володінні власника ОСОБА_4 (а.к.п. 22).
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1