Справа № 175/8209/23
Провадження № 2/175/2068/23
Іменем України
(Заочне)
"16" грудня 2024 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Білоусової О.М., секретаря судового засідання - Перепелиці В.С., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку загального позовного провадженя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на домоволодіння за набувальною давністю,
Позивач звернулася до ОСОБА_3 з позовом про визнання права власності на домоволодіння за набувальною давністю. Позов обґрунтовує тим, що у 1999 році батько позивачки - ОСОБА_4 усно домовився про договір купівлі-продажу із власницею будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 . Після виконання умов договору у 1999 році до будинку заїхали ОСОБА_4 разом із позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . У 2006 році помер ОСОБА_4 , не встигнувши оформити належним чином право власності на будинок. Позивач зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 більше 20 років та відкрито, безперервно і добросовісно володіє чужим майном, а тому просить суд визнати за нею право власності на домоволодіння за набувальною давністю. Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі просила задовольнити. В минулому судовому засіданні позивач та її представник підтримала позов, просили його задовольнити, надали пояснення щодо позовних вимог. Відповідач в судове засіданні не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, заяв не подавала. Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи. Вислухавши учасників судового провадження, показання свідка, вчивши матеріали справи, суд вбачає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 05.12.1981 році ОСОБА_7 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу. Згідно до наказу № 62 по радгоспу ім. «КПСС» від 19.05.1989 року ОСОБА_7 виділено земельну ділянку в розмірі 0,10 га. при купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки № 2070 від 01.04.2013 року, яка видана виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 . Як зазначає позивач у 1999 році батько позивачки - ОСОБА_4 усно домовився про договір купівлі-продажу із власницею будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 . Обставини того, що ОСОБА_4 є батьком позивачки, підтверджує копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_8 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_9 », згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.11.1994 року. На виконання умов укладеного договору ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_4 задаток у розмірі 4 200,00 грн. (чотири тисячі двісті) гривень у присутності свідків, що підтверджується копією розписки від 26 березня 1999 року. У 1999 році до будинку заїхали ОСОБА_4 разом із позивачем ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_6 . Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству з позивачем в буд. АДРЕСА_2 на протязі 50 років. Позивач ОСОБА_11 проживає буд. АДРЕСА_1 приотягом 25 років, також в цьому будинку з нею проживають чоловік та син позивача. Власником будинку раніше була ОСОБА_12 , яка продала цей будинок ОСОБА_9 . Позивач з родиною проживає і на теперішній час в цьому будинку та доглядає за ним. Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови). Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду. Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови). Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови). На підтвердження користування майном судом встановленні наступні обставини. 21.11.2013 року, на замовлення ОСОБА_1 , було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В тому ж році ОСОБА_1 уклала договір з ТДВ «Дніпрокомунтранс» про надання послуг за електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією самого договору та квитанціями про сплату послуг. 10.12.2015 року, між ОСОБА_1 та ТОВ «Дніпропетровськтаз збут» укладеного договір про надання послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . 27.08.2015 році ОСОБА_1 уклала договір про водопостачання з Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» предметом вказаного договору є надання послуг 3 водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки № 2956 від 06.10.2023 року, яка видана ОСОБА_1 , остання зареєстрована по АДРЕСА_1 про те, що до складу сім?ї за даною адресою входять: - ОСОБА_1 зареєстрована з 2004 року а фактично мешкає з 2002 року; - ОСОБА_6 (син) зареєстрований з 2015 року, але фактично мешкає з 2002 року; - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована, але не мешкає з 2002 року. Таким чином з березня 1999 року і по сьогоднішній час позивачка більше десяти років на законних підставах, тобто не порушуючи інтересів третіх осіб, володіє і користується житловим будинком біль, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на домоволодіння за набувальною давністю задовольнити. Керуючись ст.ст. 2, 10, 15, 60, 208, 218, 280-282 ЦПК України, ст. 344 ЦК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на домоволодіння за набувальною давністю - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 (позначеного у технічному паспорті літерою «А-1Ж»), побудований у 1989 році, загальна площа якого становить 88,6 кв. м., з них житлова площа - 49,5 кв. м., домоміжна - 39,1 кв. м. із господарськими будівлями та спорудами: прибудова - літера «а», навіс - літера «а1», ганок, господарський блок - літера «Б», Сарай - літера «В», погріб - «пг», теплиця - літера «Г», літній душ - літера «Д», вбиральня - літера «Е», ворота - №2,3 огорожа - №4, хвіртка № 1,5,6 з/я - зливна яма. Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Суддя О. М. Білоусова