Справа № 199/8115/24
(2/199/3565/24)
іменем України
13.12.2024
м. Дніпро
справа №199/8115/24
провадження № 2/199/3565/24
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
відповідач - ОСОБА_1
У жовтні 2024 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначив, що 08.05.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 458514-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано відповідно до умов Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Товариство свої зобов'язання за договором виконало та надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 18 000,00 грн., утім відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 14.09.2024 має заборгованість в розмірі 78 174,66 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 57 474,66 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2 700,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідач разом з судовими витратами по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2024 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд (формування та зберігання) судової справи проводиться в змішаній (паперовій та електронній) формі.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за місцем проживання. 19.11.2024 його представником адвокатом Войтович Л.В. через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідач не заперечує факт укладення між ним та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договору № 458514-КС-003 про надання кредиту від 08.05.2023, утім не погоджується з сумою заборгованості, оскільки вважає, що нарахування відсотків є незаконним, пункт договору про нарахування відсотків у розмірі 1,15% від суми кредиту за кожен день користування є кабальним для відповідача. Станом на дату подання позову позивач нарахував відповідачу прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 57 474,66 грн., що становить 319% від суми кредиту. Такий розмір процентів призводить до непропорційно великої суми компенсації, тобто понад 50% вартості кредиту і плати за користування кредитними коштами. Крім того, наполягає на тому, що позовна вимога про стягнення з позивача комісії у розмірі 2 700,00 грн. є необґрунтованою та суперечить нормам чинного законодавства України. Відповідач вважає, що позивач займається нечесною підприємницькою діяльністю, а тому кредитний договір в даному випадку є недійсним. Просив стягнути з позивача на свою користь витрати на правничу допомогу.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 08.05.2023 між сторонами по справі укладено Договір № 458514-КС-003 про надання кредиту.
Договір про надання кредиту № 458514-КС-003 укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
Відповідно до розділу 2 Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 18 000,00 грн. строком на 24 тижня - до 23.10.2023, із стандартною процентною ставкою за кредитом в день 2,00000000 (фіксована), із зниженою процентною ставкою за кредитом в день 1,15013889 (фіксована) та сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 2 700,00 грн.
Кредит надавався на засадах строковості, поворотності, платності, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених зазначеним Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
Пунктом 3.2.3 Договору сторони встановили Графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватися і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мав сплатити 23.10.2023, загальний розмір платежів, які мав сплатити позичальник по кредитному договору складав 46 800,00 грн., в т.ч.: проценти за користування кредитом 26 100,00 грн., кредит 18 000,00 грн., комісія за надання кредиту 2 700,00 грн.
Пунктом 3.2.4 Договору передбачено, що у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало свої зобов'язання за договором № 458514-КС-003 про надання кредиту від 08.05.2023, перерахувавши на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом установлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-4064, а отже, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» він вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, у відповідача ОСОБА_1 станом на 14.09.2024 утворилася заборгованість, яка становить 78 174,66 грн., з яких заборгованість за кредитом 18 000,00 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом 57 474,66 грн. та комісія в розмірі 2 700,00 грн.
З даного розрахунку заборгованості за договором № 458514-КС-003 про надання кредиту від 08.05.2023 вбачається, що проценти нараховані позивачем чітко в межах дії договору (24 тижні), а саме за період з 22.05.2023 по 23.10.2023, а тому суд приходить до висновку, що він повністю відповідає умовам Договору, а також положенням ст.ст. 536, 1054, 1056-1 ЦК України, а сума заборгованості по процентам у розмірі 57 474,66 грн. підтверджена належними та достатніми доказами.
Суд не може погодитися з доводами сторони відповідача про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження підстав для відмови у його задоволенні ним не надано до суду жодного належного доказу, зокрема розрахунку заборгованості, який вони вважають вірним.
Підписанням договору № 458514-КС-003 про надання кредиту від 08.05.2023 та Паспорту споживчого кредиту без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору.
Зміст зобов'язання в наведеному договорі № 458514-КС-003 від 08.05.2023 та Паспорті споживчого кредиту викладено досить зрозуміло, оскільки системний аналіз договору та наданого Товариством розрахунку, дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін договору зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов'язаний повернути, із сплатою процентів за кредитним договором та комісії в розмірі та умовах погоджених сторонами.
Щодо стягнення заборгованості за комісією.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Аналізуючи умови кредитного договору № 458514-КС-003 про надання кредиту від 08.05.2023 та Правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», суд приходить до висновку про правомірність дій Товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
За встановлених обставин позовні вимоги в частині стягнення комісії підлягають задоволенню.
У зв'язку з вищевикладеним, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з урахуванням результату розгляду справи з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Що стосується вимоги сторони відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви сторони відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №458514-КС-003 від 08.05.2023, яка виникла станом на 14.09.2024 та складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18 000,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 57 474,66 грн., та заборгованості за комісією в розмірі 2 700,00 грн., а всього в розмірі 78 174 (сімдесят вісім тисяч сто сімдесят чотири) грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правнику допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 13 грудня 2024 року.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження - бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Суддя О.Б.Подорець