Справа № 199/5563/24
(2-о/199/245/24)
09 жовтня 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Дубовик А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі у приміщенні суду справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявник в судове засідання не з'явився, представник заявника надав заяву, в якій заяву підтримав в повному обсязі просив задовольнити та провести розгляд справи у його відсутність.
Представник заінтересованої особи Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд цивільної справи без їх участі.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 7ст. 19ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 509/6170/20.
Судом встановлено, що у своїй заяві заявниця просить встановити факт належності їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло б/н виданого 13.12.1996 року Органом приватизації Солонянської районної ради народних депутатів згідно з розпорядженням(наказом) №301 та зареєстрованої на підставі «Свідоцтва про право власності на житло» у реєстрову книгу.
Факт володіння громадянином квартирою на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. З матеріалів справи вбачається, що у заявниці наявне свідоцтво про право власності на житло, тобто воно не втрачено, тому заявницею не вірно обрано спосіб захисту. Вимогу з про визнання права власності за заявницею необхідно розглядається в порядку позовного провадження.
Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За наведених обставин заяву про встановлення факту, що має юридичне значення слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 260, 293, 294 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику його право звернення до суду із заявою в порядку позовного провадження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Богун
09.10.2024