іменем України
11 грудня 2024 року м. Кропивницький
справа № 398/754/24
провадження № 22-ц/4809/1496/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Мурашка С.І.
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 07 серпня 2024 року,у складі судді Голосеніної Т.В.,
У лютому 2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі по тексту - АТ «А-Банк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказало, що відповідно до умов кредитного договору від 03 жовтня 2008 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. 03 жовтня 2008 року відповідачем підписана також довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який вказаний у заяві від 03 жовтня 2008 року. Відповідачу надано у користування кредитну картку «Універсальна». Після отримання кредитної картки відповідач провів її активацію, користувався кредитною карткою, отримував кредитні кошти та здійснював часткове погашення заборгованості. Після спливу строку дії першої картки відповідач додатково отримував кредитні катки «Універсальна» та кредитні картки «Універсальна» Gold. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 75000 грн. 21 серпня 2020 року відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої відсоткову ставку збільшено до 40,8 процента.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У порушення умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 02 січня 2024 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 94783,49 грн, яка складається з 77536,01 грн заборгованості за тілом кредиту, 17247,48 грн заборгованості за простроченими відсотками. Оскільки ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов'язань позивач просив стягнути на свою користь зазначену суму заборгованості.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 07 серпня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 03 жовтня 2008 року № б/н, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 77 536,01 грн. У задоволенні позову про стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 17 247,48 грн відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням АТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсоткамита ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову в цій частині.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України перегляду та перевірці апеляційним судом не підлягає.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині, що оскаржується із ухваленням нового рішення у цій частині про задоволення позову.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 03 жовтня 2008 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Кредитний ліміт становив 7000 грн (т.1 а.с.139-140). У заяві зазначено, що позичальник згоден з умовами про те, що анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір і він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, розміщеними на сайті https://privatbank.ua/terms/.
03 жовтня 2008 року ОСОБА_1 підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду». У цій довідці встановлено такі умови: тип картки; тип кредитної лінії - відновлювальна; базова відсоткова ставка за кредитом, наданим у гривні, - 3 відсотки; розмір щомісячних платежів - 7 відсотків від заборгованості, але не менше 50 грн; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за поточним; розмір комісії за несвоєчасне погашення заборгованості тощо. У цій довідці ОСОБА_1 власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів він ознайомлений (т.1 а.с.19)
21 серпня 2020 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання послуг, у якій визначено істотні умови кредитування, диференційовано для карт «Універсальна» та «Універсальна Gold». Серед іншого визначено тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, суму/ліміт кредиту, який не перевищує 50000,00 грн для карт «Універсальна» та 75 000,00 грн для карт «Універсальна Gold», строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, мету кредиту - споживчі цілі, процентну ставку - 42,0 відсотків річних для карт «Універсальна», та 40,8 відсотків річних для карт «Універсальна Gold», тип процентної ставки - фіксований, також регламентовано кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, визначені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань у вигляді сплати пені, штрафів, визначено розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 84,0 відсотків річних для карт «Універсальна» та 81,6 відсотків річних для карт «Універсальна Gold» (т.1 а.с.29-43).
21 серпня 2020 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (т.1 а.с.20-24).
Згідно з наданим позивачем розрахунком у ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 02 січня 2024 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 94783,49 грн, яка складається із 77536,01 грн заборгованості за тілом кредиту, 17247,48 грн заборгованості за простроченими відсотками (т.1 а.с.56-79).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за простроченими відсоткамисуд першої інстанції дійшов висновку про те, що з наданих позивачем доказів неможливо однозначно встановити, який тип картки отримав відповідач та який розмір процентної ставки мав бути встановлений після 21 серпня 2020 року.
Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що 03 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг у «Приватбанку», в якій визначені основні умови користування, погоджена базова процентна ставка (3% на місяць). Того ж дня ОСОБА_1 підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», у якій встановлено такі умови: тип картки; тип кредитної лінії - відновлювальна; базова відсоткова ставка за кредитом, наданим у гривні, - 3 відсотки; розмір щомісячних платежів - 7 відсотків від заборгованості, але не менше 50 грн; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за поточним; розмір комісії за несвоєчасне погашення заборгованості тощо.
21 серпня 2020 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання умов та правил надання послуг, а також паспорт споживчого кредиту. Пунктом 1.3 заяви визначено 40,8 відсотків річних для карт «Універсальна Gold».
Згідно з положеннями частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, можна зробити висновок, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Апеляційний суд вважає, що, підписавши заяву, відповідач погодився зі всіма умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пенею, відсотками за користування кредитними коштами.
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 03 жовтня 2008 року убачається, що станом на 02 січня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за простроченими відсотками складає 17247,48 грн.
На підтвердження суми заборгованості також надано виписку за договором б/н, укладеним з ОСОБА_1 , за період з 03.10.2008 по 03.01.2024 (т.1 а.с.186-242).
Зазначена вища документація є належними та допустимими доказами отримання відповідачем кредиту після погодження сторонами відсотків за його користування.
Отже сторонами було погоджено розмір процентної ставки за кредитним договором, а тому рішення суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині не відповідає обставинам справи.
На підставі викладеного вище колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні заборгованості за процентами за користування кредитом та ухваленню в цій частині нового рішення про задоволення зазначених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки оскаржуване рішення в частині вирішення спору щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом не відповідає встановленим обставинам апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню у цій частині з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 17247 грн 48 коп.
Згідно частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню у повному обсязі, тому розмір сплаченого ними судового збору при зверненні до суду з цим позовом та при поданні апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь банку у розмірі 1102 грн (440,80 грн + 661,20 грн).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 07 серпня 2024 року скасувати в частині, що оскаржуться.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 17 247 (сімнадцять тисяч двісті сорок сім) грн 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1102 (одну тисячу сто дві) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2024 року.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Дуковський
С.І. Мурашко