Провадження № 22-ц/803/8525/24 Справа № 200/9806/17 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
17 грудня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Шавкун Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, витребування майна та стягнення компенсації,
-за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , в інтересах якого діє адвокат Науменко Світлана Борисівна,
-за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Муравська Ольга Миколаївна,
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року,-
14.07.2017 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, витребування майна та стягнення компенсації, в якому позивачі, з урахування заяви про учотнення позовних вимог просили:
- визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 11.01.2017, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Іщенко Н.Д., зареєстрованим в реєстрі за №23, та укладений між ОСОБА_7 від імені Соловйової Яни Григорівни на підставі довіреності від 04.01.2017 та ОСОБА_5 ;
- визнати за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності, по 1/6 частині за кожною, на квартиру АДРЕСА_1 ;
- витребувати від ОСОБА_6 на користь позивачів по 1/6 частині кожній вказаної квартири;
- стягнути із ОСОБА_4 в користь позивачів по 117 061,83 грн. компенсації вартості проданої частки спадкового майна.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року позов задоволено частково.
Витребувано від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , по 1/6 частині кожній, квартири АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти вимог позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
29.07.2024 року від ОСОБА_6 , в інтересах якого діє адвокат Науменко Світлана Борисівнанадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції встановлено, що шлюб між ОСОБА_4 та спадкодавцем ОСОБА_8 був недійсним (ст.ст.39, 45 СК України), а тому ОСОБА_8 не набув жодних прав на майно, як чоловік, що було набуто ОСОБА_4 . А його частку у майні (ст.357 ЦК України) не встановлена судом, тож спадкової маси, на яку могли б претендувати позивачі, не має.
Крім того, добросовісний набувач не може нести відповідальності за дії третіх осіб.
02.09.2024 року від ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Муравська Ольга Миколаївна надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що Відповідач-1 надала суду належні докази того, що на момент укладання шлюбу з ОСОБА_8 вона перебувала у шлюбі зі ОСОБА_9 , і цей шлюб розірваний не був. А тому при придбанні майна суд повинен був встановити участь кожного у його придбанні, чого зроблено не було.
Крім того, суд першої інстанції порушив принцип змагальності, надавши перевагу позивачам, які заявили усні клопотання про витребування доказів.
Від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Опара Ганна Вікторівна, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про недійсність шлюбу ОСОБА_8 з ОСОБА_4 , оскільки не було надано оригінал свідоцтва про укладення шлюбу в 2005 році.
ОСОБА_6 став власником квартири, коли судом вже розглядалась цивільна справа, а тому продавець вочевидь діяв недобросовісно.
Від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.
Представник ОСОБА_6 адвокат Науменко С.Б. доводи апеляційної скарги підтримала.
Представник ОСОБА_5 адвокат Бочкарь Р.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т.4 а.с.104-116, 121-132), у судове засідання не з'явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції треба скасувати та винести нове рішення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дочками ОСОБА_8 , ОСОБА_1 є його матір'ю.
Відповідачем подано до суд копію свідоцтва про шлюб, укладений 19.11.2005 між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у Французькій Республіці із його перекладом.
ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 20.04.2012.
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно спадкової справи після ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_1 , законні представники ОСОБА_3 та ОСОБА_10 звернулися із заявами про прийняття спадщини.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано:
- 30.04.2015 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу;
- 11.01.2017 за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу;
- 06.06.2017 за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу.
У п.5.8 договору купівлі-продажу спірної квартири від 30.04.2015 вказано, що на укладення договору отримано згоду чоловіка покупця - ОСОБА_8 .
У вказаній заяві ОСОБА_8 дає згоду на купівлю його дружиною ОСОБА_4 та що договір відповідає інтересам сім'ї.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна вимога про витребування на користь кожного із позивачів по 1/6 частині (1/2 частина квартири ділиться між трьома спадкодавцями) квартири підлягає до задоволення.
Але з таким висновком колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з огляду на таке.
Судом першої інстанції також було встановлено, що право власності на спірну квартиру в цілому оформлено за ОСОБА_4 30.04.2015.
20.04.2012 шлюбу між ОСОБА_4 та спадкодавцем ОСОБА_8 був укладений шлюб..
В свою чергу представник ОСОБА_4 надав свідоцтво про укладення нею 19.11.2005 шлюбу у Французькій Республіці.
Доказів розірвання вказаного шлюбу судом не здобуто.
Приписи ч.1 ст.39 СК України однозначно вказують про недійсність шлюбу зареєстрованого з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.
На відміну від підстав, визначних ст.40 СК України, за якими шлюб є оспорюваним та може бути визнаний недійсним за рішенням суду, за наявності підстав, визначених ст.39 СК України шлюб є недійсним в силу закону. Рішення суду про визнання шлюбу недійсним у такому випадку непотрібно, а актовий запис про шлюб може бути анульовано безпосередньо органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Вказані норми є ідентичними нормам ст.215 ЦК України щодо нікчемного та оспорюваного правочину.
При цьому відсутність факту анулювання актового запису про шлюб не впливає на дійсність шлюбу.
Отже суд першої інстанції навів відповідні докази, правове обґрунтування та прийшов до висновку, що шлюб між ОСОБА_4 та спадкодавцем ОСОБА_8 є недійсним.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки він підтверджений відповідними доказами (т.3 а.с.117, 150), а від так, то спадкодавець ОСОБА_8 не набув права власності на частину квартири АДРЕСА_1 , як на таку, що придбана у шлюбі.
Щодо набуття права спільної часткової власності на загальних підставах.
Відповідно до положень статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до положень статті 357 ЦК України, Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна
З договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.17-18) вбачається, що Покупець - ОСОБА_11 придбала зазначену квартиру у Продавців: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
В п.2.1 Договору купівлі-продажу квартири зазначено, що за домовленістю сторін купівля-продаж здійснюється за 149 114 грн. Зазначену суму Продавці одержали від Покупця готівкою до підписання цього договору.
Таким чином, з доказів, що є у справі вбачається, що ОСОБА_11 придбала квартиру АДРЕСА_1 знаходячись у недійсному шлюбі за свої власні кошти, оскільки жодного доказу що частину грошей на придбання цієї квартири вона отримала від померлого ОСОБА_8 , матеріали цивільної справи не містять.
Таким чином, після смерті ОСОБА_8 спадкова маса у вигляді частини квартири АДРЕСА_1 , не залишилась, а тому позивачам не має чого успадковувати.
При таким обставинах апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якого діє адвокат Науменко Світлана Борисівна задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Муравська Ольга Миколаївна задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року скасувати в частині задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, витребування майна залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року в частині відмови у задоволення позовних вимог залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 17.12.2024 року.
Судді: