Провадження № 22-ц/803/9449/24 Справа № 175/2048/18 Суддя у 1-й інстанції - Новік Л. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
17 грудня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Шавкун Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Лабовкін Олександр Олександрович,
на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року, -
30.05.2018 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 300 000 грн.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики грошових коштів від 01.10.2015 р. у розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок.
13.04.2023 рокувід ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Лабовкін Олександр Олександровичнадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 є його сином, спадкоємцем та правоприємником.
Вказує на те, що договір позики не підписаний позичальником, а у розписці про отримання грошей стоїть сума 30 000 грн., а не 300 000 грн., що свідчить про її фальсифікацію. У п.11 договору зазначено, що позивальник передає позикодавцю в заставу земельну ділянку 3, 9700 га, але заставодержателем земельних ділянок можуть бути лише банки.
Від ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Дударенко А.Д. найшов відзив на апеляційну скаргу, що в договорі позики є наявний підпис ОСОБА_2 , але він стоїть у іншій графі. Крім того, цей договір було укладено у присутності двох свідків, які його також підписали.
Прописаний зміст розписки відповідає повністю договору.
Довірена особа Чернілевська І.В., яка діяла в інтересах ОСОБА_4 повністю визнала позовні вимоги.
ОСОБА_3 та його представник адвокат Лабовкін О.О. доводи апеляційної скарги підтримали.
Представник ОСОБА_1 адвокат Дударенко А.Д., яка прийняла участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
01 жовтня 2015 року між позичальником ОСОБА_2 та позикодавцем ОСОБА_1 було укладено договір позики грошових коштів (а.с.4) за умовами якого позикодавець передав позичальнику грошові кошти в сумі 300 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повністю повернути позику за цим договором в термін до 05 липня 2016 року.
Позивачем надано суду розписку від 01.10.2015 року, якою підтверджується факт отримання відповідачем грошових коштів за вищевказаним договором позики.
Відповідач в зазначений в договорі позики строк кошти не повернув.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З копії договору позики (а.с.7) вбачається, що він підписаний сторонами договору, при цьому позивальник підписав договір в графі «позикодавець».
З копії розписки про отримання грошей (а.с.8) вбачається, що позивальник ОСОБА_2 отримав 300 000 грн., але допустив описку в написанні розписці. Колегія суддів вважає, що саме описку, а не помилку, оскільки прописними буквами сума боргу вказані віро «триста тисяч гривень 00 копійок».
Для представництва своїх інтересів в суді відповідач ОСОБА_2 надав довіреність ОСОБА_5 представляти його інтереси (а.с.20), яка надала до суду заяву про визнання позовних вимог (а.с.19).
При цьому відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с.23).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Лабовкін Олександр Олександрович залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлено 17.12.2024 року.
Судді: