Справа № 161/22560/24 Провадження №11-сс/802/525/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 грудня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06 грудня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого ТСВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 (ЄРДР №62023140130000426),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06 грудня 2024 року в задоволенні клопотання про застосування підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та на підставі ч. 3 ст. 194 КПК України покладено на останнього обов'язок прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставини, передбачені п.п.2, 3 ч. 1 цієї статті, а тому прийшов до висновку про можливість покладення на підозрюваного зобов'язання прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про обрання запобіжного заходу безпідставно відхилено. Судом не прийнято до уваги те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також посилається на ЗУ №2521-іх від 16.08.2022 « Про внесення змін до КПК України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану», що передбачає виключно застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляцію з викладених в ній підстав, міркування підозрюваного та захисника, які заперечили скаргу прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про обґрунтованість підозри.
Однак, встановлено, що слідчим та прокурором не обґрунтовано та не доведено ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших осіб причетних до вчинення злочину, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені доказами, що відповідають ст.84 КПК України і з таки висновком погоджується апеляційний суд.
Згідно з ч.3 ст.194 КПК України слідчий суддя має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Згідно ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор не довели того, що покладений на ОСОБА_8 обов'язок прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та суду не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Інші доводи апеляції прокурора є недоведеним припущенням щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.
Посилання в апеляції щодо тяжкості інкримінованого злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 не можуть, на думку суду, безумовно свідчити про наявність ризиків, про які вказує ст.177 КПК України.
При цьому слідчим суддею вірно встановлено та взято до уваги те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, є особою молодого віку.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06 грудня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого ТСВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді