Справа № 761/15889/24
Провадження № 1-кп/761/3145/2024
13 листопада 2024 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42023000000001495, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 368 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023000000001495 від 11.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою від 19.09.2024 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено до 17.11.2024, включно.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначила, що підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, оскільки не перестали існувати ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_7 , обвинувачуються, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Таким чином, на даний час існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 також заперечував щодо задоволення клопотання та продовження йому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики заявлені прокурором є необґрунтованими та не підтвердженні доказами. Так, ОСОБА_7 зазначив, що він з моменту його затримання не вчиняв будь яких дій з метою ухилення від органу досудового розслідування або суду, крім того не здійснював будь який вплив на свідків, відтак вважав, що наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора або застосувати відносно нього інший менш суровий запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Ухвалою від 19.09.2024 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено до 17.11.2024, включно.
При продовженні запобіжного заходу судом враховані ризики, що не зменшилися, а також обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , майновий та сімейний стан обвинуваченого, існування ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд дійшов висновків, що вказані ризики суттєво не зменшились та не змінились.
ОСОБА_7 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, ступінь суспільної небезпеки, тривалість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення, відтак останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, які на даній стадій судового розгляду ще не були допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, застосування запобіжного заходу необхідно для забезпечення судового розгляду, який з об'єктивних причин не закінчено на даний час.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом на даний час не встановлено.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що ризики визначені ст.177 КПК України на які посилався прокурор а також доведеність тієї обставини, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу, а тому є доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, у зв'язку із чим, суд вважає, що ОСОБА_7 необхідно визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками, даними про особу обвинуваченого, який не працевлаштований, а відтак застава у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, буде гарантією виконанням обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ч. 3 ст. 331, ст. 369 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11 січня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_7 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбаченим КПК України у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 13.11.2024 у справі №761/15889/24.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з працівниками Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області та Фастівської окружної прокуратури Київської області, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
-залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3