печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33886/24-ц
пр. 2-7351/24
16 грудня 2024 рокуПечерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
за участі:
представника позивача - Щербак Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У липні 2024 року позивач - АТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 08.11.2013 між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 2874.
У відповідності до п.2.1, 2.2, 2.3 Кредитного договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 280000,00 грн, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом.
Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії строком користування до 08.11.2014 включно. Терміном остаточного повернення кредиту є 07.11.2023. Кредит надається на споживчі цілі.
Відповідно до п. 3.1 -3.2 Кредитного договору, кредит або його частина (транш) може бути отриманий позичальником виключно до 08.11.2014 включно після виконання всіх та кожної з умов передбачених пп. 3.1.2 - 3.1.3 цього договору. Банк здійснює надання кредиту за заявою позичальника у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок отримувача коштів за реквізитами вказаними позичальником в заяві на отримання траншу кредиту або готівкою шляхом надання кредитних коштів позичальнику у касі банку.
АТ «Ощадбанк», узяті на себе зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, видав кошти у розмірі 280 000,00 грн готівкою у касі банку на підставі заяв позичальника на видачу готівки від 08.11.2013 №2874 (#104309911), 14.11.2013 №2874 (# 104989688 ) та 07.11.2014 №2874 (# 157880330 ).
З метою забезпечення виконання умов Кредитного договору між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 08.11.2013 укладено іпотечний договір № 4617, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Присяжнюк О.М., та зареєстрованим в реєстрі за №1473.
Відповідно до п. 2.3 Договору іпотеки, предметом іпотеки є: квартира загальною площею 64,20мкв.м., житловою площею 40,00 кв.м. під номером 27, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Окрім того, між АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки 4619 від 08.11.2013.
Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору поруки).
Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.5 Договору поруки).
Відповідачі не виконують свої зобов'язання за договорами, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 27.06.2024 становить: 75031,70 грн. з якої: 70375,84 грн заборгованість по кредиту (основний борг), 883,93 грн, 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 339,67 грн, 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 2773,35 грн, - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) 658,91 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Ухвалою судді від 02 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09.12.2024 від представника позивача надійшла заява, в якій остання зазначила, що після пред'явлення позову відповідачами було частково погашено заборгованість за кредитом, отже станом на 06.12.2024 заборгованість становить: 45031,70 грн з якої: 40375,84 грн заборгованість по кредиту (основний борг), 883,93 грн - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 339,67 грн - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 2773,35 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 658,91 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з викладених у позові підстав.
Відповідач ОСОБА_1 до суду подав заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав частково, вказавши, що не заперечує з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, проте просив відмовити в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки зазначені вимоги не є спів мірними з сумою заборгованості.
Відповідач ОСОБА_2 до суду подала заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала частково, вказавши, що не заперечує з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, проте просила відмовити в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач ОСОБА_3 до суду подала заяву в якій просила здійснювати розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала частково, вказавши, що не заперечує з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, проте просила відмовити в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності не з'явившихся учасників справи.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2013 між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 2874 (надалі - Кредитний договір).
У відповідності до п.2.1, 2.2, 2.3 Кредитного договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 280000,00 грн, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом.
Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії строком користування до 08.11.2014 включно. Терміном остаточного повернення кредиту є 07.11.2023. Кредит надається на споживчі цілі.
Відповідно до п. 3.1 -3.2 Кредитного договору, кредит або його частина (транш) може бути отриманий позичальником виключно до 08.11.2014 включно після виконання всіх та кожної з умов передбачених пп. 3.1.2 - 3.1.3 цього договору. Банк здійснює надання кредиту за заявою позичальника у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок отримувача коштів за реквізитами вказаними позичальником в заяві на отримання траншу кредиту або готівкою шляхом надання кредитних коштів позичальнику у касі банку.
АТ «Ощадбанк», узяті на себе зобов'язання за Кредитним договором виконало у повному обсязі, видав кошти у розмірі 280 000,00 грн готівкою у касі банку на підставі заяв позичальника на видачу готівки від 08.11.2013 №2874 (#104309911), 14.11.2013 №2874 (# 104989688 ) та 07.11.2014 №2874 (# 157880330 ).
Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати відповідну плату (проценти) у розмірі 20 (двадцять) процентів річних.
Пунктом 2.5.2 кредитного договору визначено, що проценти нараховуються банком щомісячно на рахунок відкритий в філії банку за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного договором.
Повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється шляхом списання банком коштів з поточного рахунку клієнта № НОМЕР_3 , відкритого ним у банку для здійснення розрахунково-касового обслуговування, в тому числі для обслуговування кредиту, згідно з графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного договором.
В період до 08.11.2014, тобто протягом строку користування відновлювальною кредитною лінією, позичальник зобов'язується щомісячно до 10 числа місяця, починаючи з наступного після отримання кредиту, здійснювати сплату процентів нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом шляхом внесення їх на поточний рахунок.
З дати закінчення строку користування відновлювальною кредитною лінією позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами та сплату нарахованих банком на залишок основної суми боргу процентів щомісячно до 10 числа місяця, починаючи з наступного після отримання кредиту шляхом внесення їх на поточний рахунок.
Останній платіж в рахунок повернення кредиту та процентів позичальник зобов'язується здійснити не пізніше дати(терміну) остаточного повернення кредиту тобто 07.11.2023.
З метою забезпечення виконання умов Кредитного договору між АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №4619 від 08.11.2013.
Згідно з умовами п. 2.1 Договору поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору та додаткових договорів до нього.
Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору поруки).
Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.5 Договору поруки).
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу (пп. 3.2.4 Договору поруки).
У випадку направлення кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати отримання вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором (підпункти 3.2.6 - 3.2.8 Договору поруки).
Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 Договору поруки врегульовано наступне:
- до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 30 років;
- дія поруки за цим договором для цілей застосування ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 30 років з моменту підписання цього договору сторонами
- закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, якщо такі мали місце при виконанні договору.
У зв'язку із виникненням простроченої заборгованості, на адресу за місцем реєстрації та фактичного проживання відповідачів, засобами поштового зв'язку направлялась листи-повідомлення №100.19-07/62728/2021-26/вих., від 28.11.2022, з пропозицією звернутися до Банку для врегулювання питання погашення заборгованості.
Після отримання листа - повідомлення, 01.11.2021 ОСОБА_3 звернулася до Банку із заявою, в якій, повідомила про причини фінансових складнощів її сина ОСОБА_1 , та висловила прохання не здійснювати примусове стягнення заборгованості в судовому порядку, надавши можливість здійснювати добровільно погашення в розмірі по 8300,00 грн щомісячно. Однак домовленості порушувалися, кошти вносилися не в повному обсязі та несистематично.
У зв'язку із настанням терміну остаточного повернення кредиту та наявною заборгованістю, на адресу за місцем реєстрації та фактичного проживання Боржника та майнового поручителя, засобами поштового зв'язку направлялась вимога №55/5.1-02/21353/2024 від 26.02.2024, про усунення порушення зобов'язань за Кредитним договором, а фінансовому поручителю повідомлення про виконання забезпеченого порукою зобов'язання за договором №55/5.1-02/21350/2023 від 26.02.2024.
Вказані листи було отримано Боржником та фінансовим поручителем, а лист адресований майновому поручителю ОСОБА_3 , повернувся за закінченням терміну зберігання.
Через невиконання зобов'язань за Кредитним договором, заборгованість станом на 06.12.2024 становить: 45031,70 грн з якої: 40375,84 грн заборгованість по кредиту (основний борг), 883,93 грн - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 339,67 грн - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 2773,35 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 658,91 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору, укладеного між сторонами, також не заперечується сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , свої договірні зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим вимога про стягнення заборгованості з боржника та поручителя ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит (під іпотеку) № 2874 від 25.09.2018 звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 64,20 кв.м., житловою площею 40,00 кв.м. під номером 27, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, шляхом реалізації предмета іпотеки на електронних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Судом встановлено, що між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 08.11.2013 укладено іпотечний договір № 4617, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Присяжнюк О.М., та зареєстрованим в реєстрі за №1473.
Відповідно до п. 2.3 Договору іпотеки, Предметом іпотеки є: квартира загальною площею 64,20 кв.м., житловою площею 40,00 кв.м. під номером 27, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із п. 2.4.1 Договору іпотеки, право власності іпотекодавців на предмет іпотеки підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району 02.03.1994 згідно розпорядження (наказу) №902, зареєстрованому в Київському міському бюро технічної інвентаризації 10.03.1994 за №1624; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №12431468 від 08.11.2013, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Присяжнюк О.М., що підтверджує реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно з яким номер запису про право власності: 3287413 дата реєстрації 08.11.2013; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 206252780000.
Відповідно до п. 2.1 Іпотечного договору Іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за договором, передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі Предмет іпотеки, що належить Іпотекодавцю на праві власності.
Крім того, у п. 7.1. Іпотечного договору встановлено, що Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадках, передбачених цим договором та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Зобов'язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов'язання, що складає зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій/запевнень або будь-який документ, надані Іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявляться (стануть) недійсними.
Згідно з п. 4.1.4 Іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором та/або обов'язків за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, законодавством, кредитним договором, звернути стягнення на Предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі витрати, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням Іпотекодавцем умов кредитного договору та/або цього договору, а також витрати Іпотекодержателя, пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором та зі зверненням стягнення на Предмет іпотеки за цим договором (в тому числі витрати, пов'язані з реалізацією Предмета іпотеки та вартість послуг незалежного експерта-суб'єкта оціночної діяльності), а також витрати на утримання і збереження Предмета іпотеки.
Згідно з п.п 4.1.3. Іпотечного договору, спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки обирається Іпотекодержателем самостійно.
Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Так, за змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Окремим видом застави є іпотека (стаття 575 ЦК України).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку», в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Позивач надав розрахунок заборгованості станом на 27.06.2024 з якого вбачається що розмір заборгованості за кредитним договором становить: 75031,70 грн. з якої: 70375,84 грн заборгованість по кредиту (основний борг), 883,93 грн, 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 339,67 грн, 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 2773,35 грн, - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) 658,91 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Окрім того, згідно заяви представника позивача станом 06.12.2024 заборгованість за Кредитним договором, становить: 45031,70 грн з якої: 40375,84 грн заборгованість по кредиту (основний борг), 883,93 грн - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 339,67 грн - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 2773,35 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 658,91 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Частина 4 статті 39 Закону України «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Законодавством не передбачено такої основи для відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки як непорівнянність заборгованості за основним зобов'язанням з вартістю майна, переданого в іпотеку в рахунок забезпечення належного його виконання.
Вказане може бути враховане тільки у разі, якщо порушенням основного зобов'язання іпотекодержателеві не завдано збитку.
Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-340 цс15 та постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 372/1760/17, від 12 серпня 2020 року у справі № 450/2216/15-ц.
Суд встановив, що сума заборгованості по кредиту неспівмірна із заставною вартістю предмета іпотеки, тобто вартість предмета іпотеки значно перевищує розмір заборгованості по кредиту.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що допущене боржником та іпотекодавцем станом на 16.12.2024 порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдало збитків іпотекодержателю і не зменшило обсяг його прав, та враховуючи, що позивачем на прострочене зобов'язання нараховано 3% річних та інфляційні втрати, то суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Згідно з частиною першою ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст. ст.509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в розмірі 45031,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати з оплати судового збору в розмірі 3028 грн.
В решті вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27, код ЄДРПОУ: 09322277)
Відповідачі: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2024 року.
Суддя О.Л. Бусик