печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42710/23-к
пр. № 1-кс-48996/24
13 грудня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві заяву слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду провадження №757/42710/23-к за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, -
09.12.2024 у провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду провадження №757/42710/23-к за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
26 листопада 2024 року, до початку розгляду скарги, слідчий суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід, який обґрунтовувала тим, що існують обставини, які можуть викликати сумнів у її неупередженості щодо розгляду вказаної справи про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки особи, відносно яких порушується питання у скарзі, є діючими суддями Печерського районного суду м. Києва та її колегами, що об'єктивно свідчить про наявність обставин, які вважає унеможливлюють розгляд нею цієї справи.
Учасники судового провадження та слідчий суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду заяви про самовідвід повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені у заяві про самовідвід, суд вважає, що заява про самовідвід до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Частиною 1 статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно зі ст. 3 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
У разі, коли виникає питання про відвід (самовідвід), значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу здійснення правосуддя.
Згідно із заявою, підставою для самовідводу у розгляді справи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя ОСОБА_3 вказала, що особи, відносно яких порушується питання у скарзі, є діючими суддями Печерського районного суду м. Києва та колегами останньої.
Матеріали справи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не містять будь-яких даних про те, що наразі при розгляді цієї скарги у слідчого судді ОСОБА_3 наявні конкретні обставини, які вказують на її упередженість чи необ'єктивність, тобто обставини, які унеможливлюють об'єктивний розгляд останньою цієї справи.
Припущення, викладене в заяві слідчого судді ОСОБА_3 про можливе виникнення сумніву у її неупередженості при розгляді справи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань матеріалами справи не підтверджується, відтак у задоволенні цієї заяви слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 81, 309 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду провадження №757/42710/23-к за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_5