печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56515/24-к
29 листопада 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференцзв'язку клопотання слідчого Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024100110000119 від 28.05.2024, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не депутата, не адвоката, одруженого, на утриманні якого перебуває 2 малолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України,
Слідчий Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вказаному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення покарання на строк від п'яти до восьми років, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваної переховуватися від слідства та суду.
На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Захисникзазначили, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зауважили на негативний стан здоров'я ОСОБА_4 .
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, письмові заперечення та докази, якими обґрунтовуються такі заперечення, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування № 62024100110000119 від 28.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора (російської федерації), яке розпочалось 24.02.2022, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що російська федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, та будучи обізнаним про те, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Україні по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, в тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, з корисливих інтересів, оцінивши обстановку в умовах воєнного стану, діючи умисно, вирішив вчиняти дії направлені на перешкоджання, законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених у відповідності до чинного законодавства України шляхом підроблення, за грошову винагороду, документів про бронювання військовозобов'язаних та про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та інших офіційних документів, які звільняють від призову на військову службу під час мобілізації, з метою використання підроблених документів іншими особами для неможливості здійснення мобілізаційних заходів, що проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки для поповнення ресурсу Збройних Сил України в особливий період, та таким чином ухилення ними від призову на військову службу під час мобілізації в порядку передбаченому Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В цей же час ОСОБА_4 розробив план злочинної діяльності, який полягав у пошуку осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а також заінтересованих осіб в отриманні документів про бронювання військовозобов'язаних та про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, отримання дійсних наказів Міністерства енергетики України (далі Міненергетики) про визначення підприємств ПЕК критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наказів Міністерства економіки України (далі Мінекономіки) про бронювання військовозобов'язаних, погоджених списків осіб які підлягають бронюванню, витягів з наказів Міненергетики про бронювання військовозобов'язаних, та подальшої зміни змісту таких документів, з використанням комп'ютерної техніки та програмних продуктів, що надають можливість редагування змісту документів різних форматів, а також виготовлення недостовірних витягів Міненергетики з наказів Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаних, виготовлення інших документів, в яких виникала необхідність, з метою створення враження достовірності підготовлених ним документів.
З метою реалізації свого кримінально-протиправного умислу, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду провідного інженера з комплектації устаткування філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» АТ «НАЕК «Енергоатом», за невстановлених слідством обставин, розповсюдив поміж своїх родичів, знайомих, колег інформацію, що він, за грошову винагороду, або на підставі інших невстановлених досудовим слідством умов, може забезпечити отримання громадянами документів про бронювання військовозобов'язаних та про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Також, до своєї протиправної діяльності, ОСОБА_4 були залучені інші, невстановлені на теперішній час досудовим розслідуванням, особи.
При цьому, ОСОБА_4 , та інші невстановлені особи, були усвідомлені в тому, що своїми діями надають можливість військовозобов'язаним ухилятись від мобілізації, шляхом використання недостовірних документів про бронювання військовозобов'язаних та про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як в ході проведення перевірок документів у громадян в місцях фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями територіальних центрів комплектування, внесення щодо громадян до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про їх бронювання, а також при перетині громадянами державного кордону України, та таким чином перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов'язку, уникнути військового обліку та призову, спотворити військовий облік, і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зокрема ОСОБА_4 використовуючи отриману від невстановленої слідством особи інформацію про особисті данні громадян, що мали намір ухилиться від військової служби, а також доступ до дійсних наказів Мінекономіки, відповідно до яких приймались рішення про бронювання військовозобов'язаних, з використанням комп'ютерної техніки та програмних продуктів що дозволяють створювати документи, або змінювати їх зміст, виготовляв Витяги Міненергетики з наказів Мінекономіки, до яких вносив недостовірні відомості, що такі громадяни являються працівниками ДП «НАЕК «Енергоатом», НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК", ДП "УКРАВТОГАЗ" НАК "Навтогаз України", ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ", ТОВ «НАФТОГАЗ ТЕПЛО», ТОВ "ОККО-ДРАЙВ", ТОВ "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ", ТОВ "ПАРІ", АТ "УКРТРАНСНАФТА", та інших підприємств, а також що їм надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців, хоча розумів, що громадяни працівниками таких юридичних осіб не являлись, рішень про їх бронювання не приймалось, та відносно них не вживались заходи в порядку, передбаченому Порядком бронювання, для надання їм відстрочки від призову.
Крім цього, ОСОБА_4 розуміючи що відносно окремих юридичних осіб, в тому числі ПрАТ "ЕЛАКС", ТОВ «Скай Софт», ТОВ «НТЦ «ДНФОРТ», ТОВ "Пері Україна", АО "ГАРАНТ ГРУП", АО "Овчаров та партнери", TOB "ЗАВОД "ТЕХНО", ТОВ "ЕНЕРГОСТАБ", АО «Правовий альянс», ТОВ «ТС СВІТОНДЕЙЛ», ТОВ "ЗАВОД СВІТОНДЕЙЛ", та інші, не приймалось рішень про визнання їх критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також щодо бронювання їх працівників, здійснював виготовлення підроблених документів що передбачені Порядком бронювання, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76.
Зокрема, ОСОБА_8 , маючи доступ до дійсних наказів Міненергетики «Про визнання підприємств критично важливими» та Мінекономіки «Про бронювання військовозобов'язаних», з використанням комп'ютерної техніки та програмних продуктів, що дозволяють створювати документи, або змінювати їх зміст, вносив недостовірні відомості, шляхом зміни змісту наказу Міністерства економіки України, а саме внесення до їх тексту необхідної юридичної особи. Надалі, використовуючи персональні дані працівників таких юридичних осіб, виготовляв підроблені Витяги Міненергетики з наказів Мінекономіки, до яких вносив недостовірні відомості про те, що працівники підприємств є заброньованими та їм надана відстрочка від призову на 6 місяців, тобто підтверджували, що вони не підлягали призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Одночасно ОСОБА_4 чітко усвідомлював, що виготовлені ним документи підроблені та не відповідають дійсності, що його дії є незаконні та несуть наслідки юридично-правового характеру у вигляді кримінальної відповідальності за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, через створення перепон у законній діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час проведення ними мобілізаційних заходів в особливий період, через не можливість видачі повістки або виклику до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки зазначеним у витягах осіб, в тому числі з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
З огляду на викладене та враховуючи зібрані в ході досудового розслідування докази, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Києва, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою АДРЕСА_2 повідомлено про підозру у перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України отримані ОСОБА_4 27.11.2024 року о 17 год. 47 хв.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується належними та допустимими доказами зібраними під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, а саме:
- протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та інших;
- протоколом оглядів мобільного телефону ОСОБА_9 з додатками;
- протоколами огляду речей та документів вилучених за місцем роботи ОСОБА_4 з додатками;
- протоколом огляду робочої електронної пошти ОСОБА_4 з додатками;
- протоколом огляду робочого комп'ютера ОСОБА_4 з додатками;
- протоколом огляду інформації з локальних дисків ПК ОСОБА_4 з додатками;
- протоколом огляду інформації вилученої в ТОВ «УКРНЕТ» з додатками;
- відповідями з додатками підприємств, установ та організацій;
- вилученими в ході обшуків витягами Міненергетики з наказів Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаних та іншими документами що вилучались;
- матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваної, її вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду: наявність даного ризику обґрунтовано тим, що у органу досудового розслідування на даний час є достатні підстави вважити, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 114-1 КК України, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, відповідно до санкції статті за ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, набувши після повідомлення йому про підозру іншого процесуального статусу - підозрюваний, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, як зазначено у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000;
- ризик знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: враховуючи, що підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого злочину, останній може особисто чи опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду через прохання, погрози, або іншим шляхом, вживати активних заходів щодо знищення, приховування або спотворення документів, які мають вагоме значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення та унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності;
- ризик незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується перебуванням частини свідків із ОСОБА_4 у товариських або родинних відносинах, з метою зміни останніми наданих показань.
- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: ОСОБА_4 шляхом отримання консультацій, порад чи допомоги від сторонніх осіб, самостійно або ж опосередковано, може вживати інших заходів, які стануть перешкодою у кримінальному провадженні;
- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується: з метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин ОСОБА_4 може вчинити ряд інших злочинів, зокрема, останній може самостійно або з використанням третіх осіб підробити офіційні документи або ж створити неіснуючі на підтвердження своєї версії подій, яка може виправдовувати останнього. Окрім цього, згідно встановлених в ході слідства обставин, ОСОБА_4 продовжував виготовлення документів, які підтверджували бронювання військовозобов'язаних уже після його викриття в травні 2024 року, по момент проведення обшуків за місцем його проживання, а саме по серпень 2024 року, що свідчить про можливе продовження вчинення кримінального правопорушення і на даний час.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи активну роль ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та характер його вчинення. У зв'язку з цим, клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадах, якщо слідчий суддя, суд, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Враховуючи те, що застава у зазначених межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання підозрюваним, передбачених законом обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, враховуючи тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного, вважаю за належне призначити заставу у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 18 168 000, 00 грн., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, спеціалістами, відповідно до наданого слідчим переліку, або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 62024100110000119 від 28.05.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.01.2025 року.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 18 168 000, 00 грн. (вісімнадцять мільйонів сто шістесят вісім тисяч гривень).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, спеціалістами, відповідно до наданого слідчим переліку, або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.01.2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1