справа № 619/5868/24
провадження № 2/619/1473/24
іменем України
18 грудня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
Ім'я (найменування) учасників справи:
позивач: ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ»,
відповідач: ОСОБА_1 ;
відповідач: ТОВ «НИВА СП».
Суть питання, що вирішується ухвалою.
01 серпня 2024 року ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі адвоката Мухи А.І. звернулося через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «НИВА СП», в якому просить: 1) витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь позивача земельну ділянку з кадастровим номером 6322081000:01:000:0367 площею 0,4778 га; 2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6322081000:01:000:0367 площею 0,4778 га, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «НИВА СП».
01 серпня 2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 619/5868/24 провадження № 2/619/1473/24 визначено суддю Остропільця Є.Р.
26 вересня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату 28.11.2024 року № 01-07/127/2024 у зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_2 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 619/5868/24.
28 листопада 2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 619/5868/24 визначено суддю Болибока Є.А.
Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У позовній заяві не зазначена ціна позову.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частинами 1,2,4 ст.83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві не зазначені докази, які підтверджують дійсну вартістьземельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6322081000:01:000:0367 площею 0,4778 га, та до неї не додані відповідні докази її дійсної вартості.
Згідно з ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
До позову не додано копію або оригінал оспорюваного договору оренди земельної ділянки або клопотання про його витребування.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з п.п. 1.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка поданаюридичною особою: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року встановлений в розмірі 3 028 гривні.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 12, 13 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року роз'яснив судам наступне. У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Позивач об'єднав у позовній заяві 1 (одну) вимогу немайнового характеру (визнання недійсним договору оренди) та 1 (одну) вимогу майнового характеру (витребування майна), при цьому сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, тобто за вимогу немайнового характеру.
Отже, судовий збір позивачем сплачено не в повному обсязі.
За 1 (одну) вимогу майнового характеру позивачу необхідно сплати 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі подання юридичною особою позову про витребування майна судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3 028,00 грн та не більше 1 059 800,00 грн (350х3028=1 059 800,00).
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір, щоб він складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3 028,00 грн та не більше 1 059 800 грн за наступними реквізитами: рахунок № UA878999980313161206000020599, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/22030101, код отримувача: 37981703, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаного судового збору, та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаного судового збору.
Згідно з ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
До позову не додано копію або оригінал оспорюваного договору оренди земельної ділянки або клопотання про його витребування.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
02 грудня 2024 року ухвалою судді позовна заява була залишена без руху та заявнику повідомлено про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надано строк десять днів з дня отримання позивачем ухвали для їх усунення.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з таких підстав.
Як вбачається з Довідок про доставку електронного документу копію ухвали судді про залишення без руху ДП «ЛСИ УКРАЇНИ» та представник позивача Муха А.І. отримали 04.12.2024.
Станом на 17 грудня 2024 року недоліки заяви не усунені в повному обсязі.
Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
За таких обставин, процесуальний закон зобов'язує суд залишити позов без розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 187 ч. 13, 257 ч. 1 п. 8, 223 ч. 5, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 , ТОВ «НИВА СП» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки залишити без розгляду.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України позивач після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 18 грудня 2024 року.
Суддя Є. А. Болибок