Справа № 579/1767/24
1-кс/579/587/24
"17" грудня 2024 р. слідчий суддя Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду в м.Кролевець клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Кролевець Сумської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.152, ч.2 ст.146 КК України, та додані до клопотання матеріали,-
слідчий СВ відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області звернулася до суду з вищевказаним клопотанням, погодженим з начальником Кролевецького відділу Конотопської окружної прокуратури, у кримінальному провадженні №12024200490000935 від 30.07.2024 року, в якому ставиться питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.152, ч.2 ст.146 КК України, в межах строку досудового розслідування.
На обґрунтування клопотання слідчий СВ відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 зазначила, що 29.07.2024 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_7 спільно з товаришами ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , рухаючись в автомобілі марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням останнього, в межах населеного пункту Богданка Шосткинського району Сумської області зупинилися на вимогу неповнолітньої ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка стояла на узбіччі дороги в напрямку міста Шостка Сумської області та попрохала їх підвезти її до міста Шостки Сумської області, в цей час у ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виник умисел направлений на вчинення дій сексуального характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_9 .
Після надання згоди від ОСОБА_8 , який керував вище вказаним автомобілем, підвезти ОСОБА_9 від села Богданка Шосткинського району Сумської області до міста Шостка Сумської області, остання добровільно сіла на переднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля, де поруч знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , в розмові ОСОБА_9 повідомила про свій 17 річний вік.
Надалі автомобіль марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , в кабіні якого на пасажирському сидінні знаходились ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 рухався від села Богданка, Шосткинського району Сумської області в напрямку міста Шостка Сумської області.
На виїзді з міста Шостка Сумської області в напрямку до м.Кролевець Конотопського району Сумської області, близько 21:49 год., автомобіль «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 зупинився, після чого останній наказав неповнолітній ОСОБА_9 вийти з салону автомобіля та ОСОБА_5 проти волі ОСОБА_9 заштовхав її до (кузова) вантажного відділу вказаного автомобіля та знаходився разом з нею, а в цей час автомобіль продовжив рухатися.
Перебуваючи у (кузові) вантажному відділі вказаного автомобіля ОСОБА_9 висунула вимогу до ОСОБА_5 щодо зупинки автомобіля та її висадки, на що ОСОБА_5 відповів в ультимативній формі, що вказані побажання відбудуться у разі, якщо ОСОБА_9 задовольнить статеві потреби ОСОБА_5 оральним способом, на що ОСОБА_9 відповіла відмовою.
Надалі, перебуваючи на території Кролевецької об'єднаної територіальної громади Конотопського району, в лісовому масиві розташованому між населеними пунктами селища Вороніж Шосткинського району та міста Кролевець Конотопського району, в період часу з 21 години 59 хвилин по 22 годин 28 хвилин, ОСОБА_8 будучи водієм, зупинив вказаний автомобіль, та вийшовши з автомобіля відкрив двері кузова та наказав ОСОБА_9 вийти з кузову, поруч в цей час також знаходилися ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Вийшовши з кузова автомобіля ОСОБА_9 стояла біля автомобіля, а навкруги неї стояли ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , в цей час ОСОБА_8 вимагав від неї вступити з хлопцями в сексуальні відносини, нащо остання категорично відмовилася та просила відпустити її.
Після чого, ОСОБА_8 заштовхав ОСОБА_9 на переднє сидіння автомобіля та погрожуючи останній предметом схожим на пістолет, шляхом направлення їй в ділянку грудної клітини, наказав перебувати на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля «Volkswagen Caddy» з метою задоволення власної статевої пристрасті, шляхом вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло ОСОБА_9 з використанням генеталій.
Діючи у змові групою осіб та реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої свободи та недоторканості неповнолітньої ОСОБА_9 , а також, усвідомлюючи, що ОСОБА_9 є неповнолітньою особою, переслідуючи умисел, спрямований на вчинення групою осіб дій сексуального характеру, пов'язаних з проникненням в тіло останньої використовуючи генеталії, в той час коли ОСОБА_8 здійснював насильницькі дії сексуального характеру до ОСОБА_9 і вона перебувала лежачи тулубом на пасажирському сидінні, а ноги стояли на землі, ОСОБА_5 застосовуючи фізичну силу, зірвав з ОСОБА_9 штани та труси, тим самим оголивши статеві органи останньої та почав здійснювати поступальні рухи, шляхом ковзання статевим членом в області анального та вагінального отвору з метою задоволення власної статевої пристрасті, шляхом вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним чи анальним проникненням в тіло ОСОБА_9 з використанням генеталій, при цьому не здійснивши проникнення, але виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, при цьому злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме через неерегований статевий член, не здійснив проникнення до геніталій ОСОБА_9 .
Потім, ОСОБА_5 , не завершивши дії сексуального характеру, але виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, при цьому злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме через неерегований статевий член, не здійснив проникнення до геніталій ОСОБА_9 , силоміць заштовхав останню до (кузова) вантажного відділу автомобіля марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , в результаті чого ОСОБА_9 впала, обпершись колінами на підлогу.
У подальшому, діючи у змові групою осіб, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ОСОБА_5 , повторно, перебуваючи позаду ОСОБА_9 , здійснював поступальні рухи оголеним статевим членом в області анального та вагінального отворів ОСОБА_9 , у той час коли ОСОБА_7 також вчиняв до ОСОБА_9 дії сексуального характеру, при цьому не здійснив проникнення, але виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, при цьому злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме через неерегований статевий член, не здійснив проникнення до геніталій ОСОБА_9 .
Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи у вантажному відділенні автомобіля, здійснювали нагляд над ОСОБА_9 , а ОСОБА_8 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , продовжив рух в напрямку м.Кролевець Конотопського району Сумської області.
Прибувши близько 22 год. 43 хв. на автомобілі марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , до будинку АДРЕСА_2 , завели всі разом силоміць неповнолітню ОСОБА_9 до квартири АДРЕСА_3 на другому поверсі, де залишили ОСОБА_7 наодинці з ОСОБА_9 , а ОСОБА_5 та ОСОБА_8 близько до 22 год. 49 хв. покинули квартиру.
За результатами вчинених дій та відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №746 від 10.09.2024 ОСОБА_9 , з урахуванням віку, рівня інтелектуально-мнестичного розвитку, емоційного стану розуміла характер та значення скоюваних відносно неї протиправних дій, проте можливість до активної протидії в ситуації, яка носила для досліджуваної характер стресогенної дії, була обмежена короткочасним станом розгубленості та страху, ОСОБА_9 не могла здійснювати активний, повноцінний опір, діяла в межах ресурсів власної особистості (намагалася відмовлятися робити певні дії, плакала, кричала, пасивно підкорювалася). ОСОБА_9 , з урахуванням віку, інтелектуально-мнестичного розвитку, емоційного стану, могла правильно сприймати обставини вчинюваного відносно неї злочину, та може давати про них відповідні покази. У ОСОБА_9 підвищеної схильності до фантазування та підвищеної схильності до навіювання не виявлено.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 3 ст. 152 КК України, а саме у вчиненні закінченого замаху на вчинення зґвалтування неповнолітньої особи повторно, групою осіб.
Вчинення дій сексуального характеру супроводжувалися порушенням вимог ст.ст. 29, 23 Конституції України і ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права і свободи на особисту недоторканість особи та вільне пересування.
Зокрема, 29.07.2024 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 погодилися на вимогу неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підвезти її до міста Шостки, Сумської області, при цьому керуючись раптово виниклим прямим умислом направленим на незаконне позбавлення волі неповнолітньої ОСОБА_9 з метою вчинення відносно неї дій сексуального характеру групою осіб.
Надалі автомобіль марки «Volkswagen Caddy» з державними номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , в кабіні якого знаходились за добровільною згодою ОСОБА_9 , поруч ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вирушив від села Богданка, Шосткинського району Сумської області та близько 21:49 год. зупинився на виїзді з м. Шостка Сумської області в напрямку до м. Кролевець Конотопського району Сумської області, після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені Конституцією України, а саме на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи проти волі із застосуванням фізичної сили, заштовхали ОСОБА_9 до (кузова) вантажного відділу вказаного автомобіля до якого також заліз ОСОБА_5 , який забрав у ОСОБА_9 мобільний телефон, та продовжили рух в напрямку з м. Шостка Сумської області до м. Кролевець Конотопського району Сумської області утримуючи її насильно в автомобілі, який вона не мала можливості покинути самостійно.
Надалі, ОСОБА_8 зупинив автомобіль на території Кролевецької об'єднаної територіальної громади, Конотопського району, в лісовому масиві, розташованому між населеними пунктами селища Вороніж, Шосткинського району та міста Кролевець, Конотопського району та в період часу з 21 години 52 хвилин по 22 годин 38 хвилин, погрожуючи ОСОБА_9 предметом схожим на пістолет, наказав останній залізли на переднє сидіння вказаного автомобіля «Volkswagen Caddy», позбавивши тим самим можливості вільного пересування останню та проти її волі вчинив відносно неї сексуальне насильство разом з ОСОБА_5 .
Також, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 застосовуючи фізичну силу до ОСОБА_9 , заштовхали останню до (кузова) вантажного відділу автомобіля марки «Volkswagen Caddy» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , та перебуваючи з нею поруч змусили проти її волі до вступу з ними в статеві зносини.
Діючи за попередньою змовою ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 незаконно утримуючи у вищевказаному автомобілі та позбавивши неповнолітню ОСОБА_9 волі вільно обирати місце свого знаходження, повезли її в напрямку м. Кролевець Конотопського району Сумської області до квартири ОСОБА_7 . Надалі, ОСОБА_9 , зрозумівши, що її ввели в оману, та хвилюючись за своє життя та здоров'я, розуміючи, що через свій неповнолітній вік не зможе чинити опору, була вимушена залишатись поряд з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 проти своєї волі до 22:49 год 29 липня 2024 року.
Продовжуючи злочинні дії спрямовані на незаконне позбавлення волі ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , діючи свідомо за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в порушення прав, гарантованих Конституцією України, Конвенцією про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 pоку Ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, продовжили утримувати неповнолітню ОСОБА_9 проти її волі у вище вказаній квартирі до 00:48 год 30 липня 2024 року. Після чого, близько 01 год 35 хв. 30.07.2024 року, відвезли її до будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 залишився з неповнолітню ОСОБА_9 у даному будинку близько до 01 год. 37 хв.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, а саме у вчиненні незаконного позбавлення волі людини за попередньою змовою групою осіб.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні із клопотанням не погодився, просив застосувати відносно нього цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що ризики зазначені в клопотанні не підтверджені, свідки та потерпіла вже допитані. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим відділом відділення поліції № 1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024200490000935 від 30.07.2024 року відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.152, ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.152, ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_7 який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.152, ч.3 ст.153, ч.2 ст.146 КК України.
31.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України та 01.08.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
23.10.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.152, ч.2 ст.146 КК України.
Підозра ОСОБА_5 повністю обґрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої протоколом додаткового допиту потерпілої та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
01.08.2024 року відносно ОСОБА_5 слідчим суддею Кролевецького районного суду Сумської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.09.2024 року включно.
24.09.2024 року відносно ОСОБА_5 слідчим суддею Кролевецького районного суду Сумської області продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 30.10.2024 року.
22.10.2024 року слідчим суддею Кролевецького районного суду Сумської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024200490000935 від 30.07.2024 року за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України до шести місяців, а саме до 31 січня 2025 року.
24.10.2024 року відносно ОСОБА_5 слідчим суддею Кролевецького районного суду Сумської області продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22 грудня 2024 року.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя проаналізувавши матеріали кримінального провадження, вислухавши учасників судового засідання, дійшов до висновку, що прокурором та слідчим СВ у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.152, ч.2 ст.146 КК України.
Також доведено, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки він вчинив злочин передбачений ч.3 ст.152 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років у зв'язку з чим, перебуваючи на волі ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що відносно нього буде застосовано покарання у вигляді позбавлення волі, може почати переховуватися від органів слідства та суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні.
п.3 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_9 , з метою зміни її показань на його користь, незаконного впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з метою зміни їх показань на його користь, спілкуватись одним з одним з метою зміни своїх показів з метою пом'якшення покарання, або його уникнення.
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як він офіційно не працевлаштований.
Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою. При розгляді клопотання про продовження тримання під вартою мають враховуватися у відповідності до ч.3 ст.199 КПК України й наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя послідовно враховує положення ст.ст.177, 178, 183 КПК України, а також ч.2 ст.29 Конституції України.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Однак, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі №674/1202/19, від 27.02.2019 по справі №0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_5 , а саме те, що він не одружений, не працює, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, збільшений обсяг підозри, злочин вчинений відносно неповнолітньої особи, групою осіб, інші обставини кримінального провадження.
Слідчий суддя приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи і таке втручання в право підозрюваного на свободу та особисту недоторканість має легітимну мету та відповідає вимозі пропорційності.
Оцінивши доводи слідчого та прокурора щодо існування ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення та можливість впливати на потерпілу та свідків, слідчий суддя зазначає, що доводи сторони обвинувачення є переконливими, такі ризики продовжують існувати.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела те, що ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, що є підставою для продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя враховує, що інший більш м'який запобіжний захід сам по собі не здатний запобігти можливості переховування від суду, оскільки, перебуваючи в умовах домашнього арешту, підозрюваний не буде позбавлений можливості залишити житло та пересуватись на власний розсуд.
Виходячи з положень КПК України та висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в п.33 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №288/1158/16-к, суд на даній стадії розгляду справи позбавлений можливості надавати юридичну оцінку діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .
Враховуючи наведене, слідчий суддя не може визнати обґрунтованими доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для подальшого тримання підозрюваного під вартою та наявності підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки вказані вище обставини в їх сукупності свідчать як про те, що ризики вчинення підозрюваним вищезазначених дій, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, так і про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно, з наведених вище підстав суд відмовляє в клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу в виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Слідчий суддя також враховує, що строк тримання під вартою підозрюваного спливає 22 грудня 2024 року також строк досудового розслідування спливає 31 січня 2025 року, але для всебічного, повного та об'єктивного розслідування у кримінальному провадженні органу досудового розслідування необхідно виконати певний обсяг процесуальних та слідчих дій, які неможливо здійснити до закінчення строку тримання під вартою підозрюваного.
Враховуючи вищенаведене та ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, який з урахуванням його тривалості, обсягу доказів, не виходить за межі розумного строку, розмір застави залишити в раніше визначеному розмірі згідно ухвали слідчого судді Кролевецького районного суду Сумської області від 24 вересня 2024 року.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене з начальником Кролевецького відділу Конотопської окружної прокуратури, у кримінальному провадженні №12024200490000935 від 30.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.152, ч.2 ст.146 КК України, в якому ставиться питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 31 січня 2025 року.
Визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 вісімдесят розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому обчисленні становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею, такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого відділення поліції № 1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , прокурора або суду;
2) не відлучатися без дозволу слідчого відділення поліції № 1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , прокурора або суду із населеного пункту, в якому він проживає;
3) повідомляти слідчого відділення поліції № 1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , прокурора або суд про зміну місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні клопотання підозрюваного та захисника про заміну запобіжного заходу на домашній арешт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвалу для виконання та контролю направити начальнику відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області і начальнику Державної установи «Сумський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали встановити до 31 січня 2025 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави і він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 31 січня 2025 року.
Підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
Реквізити депозитного рахунку для зарахування застави як запобіжного заходу:
Одержувач ТУ ДСА України в Сумській області
Код 26270240
Назва банку: ДКСУ м. Київ
МФО:820172
р/р UA558201720355249001000008869
Призначення платежу: застава за кого (прізвище, ім'я, по-батькові), № ухвали суду, платник застави (прізвище, ім'я, по-батькові).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом 5 днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 17 грудня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1