Справа № 562/2202/24
провадження №1-в/562/128/24
"18" грудня 2024 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу з питань пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області подання Рівненського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Здолбунів Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , -
У поданому в суд поданні Рівненський районний відділ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області просить вирішити питання про звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 липня 2024 року в зв'язку з декриміналізацією діяння.
У судовому засіданні представник уповноваженого органу з питань пробації подання підтримала повністю та з аналогічних мотивів.
Засуджений у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляд справи завчасно та належним чином, його неявка згідно ч.4 ст.539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Заслухавши думку прокурора та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Установлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 липня 2024 року, що набрав законної сили, за ч.1 ст.190 КК України із застосуванням ст.75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18 липня 2024 року, відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».
Згідно ч.1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України за вчинене 22 травня 2024 року заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, відповідно 50 відсотків від його розміру (соціальна пільга) становили 1514,00 грн.
З огляду на вказані норми, на момент вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 190 КК України становив 3028,00 грн (1514 * 2 = 3028).
Вартість майна, яким заволодів засуджений складає 2166 грн. 67 грн., що не перевищує 3028,00 грн.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п. 13 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Ураховуючи те, що вартість викраденого засудженим майна є меншою за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність, суд приходить до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
З огляду на викладене та керуючись ст.5, 74 КК України, ст.ст.318-380, 395, 539 КПК України, суд
Подання задоволити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 липня 2024 року за ч.1 ст.190 КК України із застосуванням ст.75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 7 /семи/ днів з дня її оголошення.
Суддя: