Справа № 523/17281/24
Номер провадження 3/523/6756/24
"02" грудня 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Позняк В.С., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
08.10.2024 року о 15.45 годині, водій ОСОБА_1 , по вул. Семена Палія 108 в м. Одеса, керуючи ТЗ електросамокатом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, тим самим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху".
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 з вказаним правопорушенням не погодився та пояснив, що 08.10.2024 року він стояв біля самокату по вул. Семена Палія в м. Одесі, як біля нього зупинився патрульний автомобіль, після чого патрульні поліцейські почали проводити перевірку документів та поверхневий огляд речей. Не знайшовши нічого підозрілого в речах, вказали що підозрюють його в керуванні самокатом у стані наркотичного сп'яніння, та запропонували пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 погодився на проходження медичного огляду, однак після того, як працівник поліції йому пояснив, що якщо він під час судового розгляду по вказаному правопорушенню надасть пояснення, то виходячі з судової практики, йому буде винесено адміністративне покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами (час 16:10:58). Будучи введеним в оману патрульними поліцейськими ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, так як дуже поспішав в ЦНАП, в якому йому був призначений час для прийому о 16.30 год., для отримання довідки, про що він також повідомив патрульних поліцейських, та надав цьому підтвердження в електронному вигляді. Після чого був складений протокол про порушення ним ст. 130 ч.1 КУпАП, від керування транспортним засобом, його відсторонено не було. Просить закрити справу за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Адвокат Стоянов М.М. просив провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази саме керування транспортним засобом ОСОБА_1 , стосовно відмови від проходження медичного огляду, адвокат зазначає, що у відповідності до п. 5 р. ІІ Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису від 11 січня 2019 року №28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. Однак в матеріалах справи відсутній повний фрагмент відеозапису події, а саме з 15.47.19-15.58.23 (відеозапис а.с.6), однак направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів було складено 08.10.2024 року о 15.50 год. (а.с.5) , звідки виникла впевненість у патрульних поліцейських того, що ОСОБА_1 відмовиться від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, коли ОСОБА_1 ще не відмовився від проходження огляду.
За клопотанням адвоката Стоянова М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 були викликані та допитані співробітники патрульної поліції інспектор ОСОБА_2 та інспектор ОСОБА_3 , які пояснили, що під час патрулювання 08.10.2024 року, на службовому автомобілі, рухаючись по вул. Семена Палія в м. Одесі в напрямку вул. Миколаївська дорога м. Одеса вони зупинились біля ОСОБА_1 який стояв на узбіччі дороги тримаючи в руках самокат, для перевірки його стану під час керування транспортним засобом. Звернувши увагу на те, що у ОСОБА_1 неприродна блідість обличчя, тремтять руки, запропонували проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, від якого ОСОБА_1 відмовився, вказавши на те, що він взагалі не вживає наркотики, та зараз від поспішає в ЦНАП для отримання довідки. Після цього у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП та надано копію правопорушнику. На запитання, чому відсутній такий великий проміжок часу фрагменту відеозапису пояснити не можуть, так як вважали, що відеофіксація триває безперервно. Стосовно того, що існує практика, про притягнення до адміністративної відповідальності за керування самокатом у стані наркотичного сп'яніння у вигляді штрафу, пояснили, що це було припущення, стверджувати, що так воно і буде вони не могли, на це у них не має повноважень.
Дослідивши пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, якими він заперечував факт порушення ним правил дорожнього руху передбаченого п.2.5 та не визнав вину за ст. 130 КУпАП України, судом було досліджено матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме:
-Протокол серії ЕПР1 №145859 від 08.10.2024 року (а.с.1)
-Направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с.5)
-Відеозапис долучений до протоколу ( а.с.6)
Дослідивши в судовому засіданні відеозапис з камери №474573, 231964 суд встановив, що всупереч положенню ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський після зупинки біля ОСОБА_1 , який стояв біля самокату по вул. Семена Палія, № 108 в м. Одесі о 15.47 год, здійснює поверхневий огляд речей у відповідності до ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», а не зупинення транспортного засобу у відповідності до ст. 35 цього Закону, що вказує на те, що ОСОБА_1 не керував електросамокатом в той момент, що підтверджується відеозаписом (час - 15.58 год.) В подальшому на відеозаписі зафіксовано, що після того як поліцейський виконав незаконні дії, та не знайшовши предметів або речей, обіг яких заборонено, почав вказувати на те, що нібито у ОСОБА_1 є ознаки наркотичного сп'яніння, однак на відеозаписі чітко зафіксовано, що особа, стосовно якої складений протокол, чітко виконує всі вказівки та зазначені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння, спростовуються відеозаписом, так як жодна з ознак вказана в протоколі не зафіксована на відеозаписі. Однак, не дивлячись на те, що ознак наркотичного сп'яніння не було, ОСОБА_1 не вагаючись погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, однак після того, як йому було повідомлено, що за вказане правопорушення, а саме керування самокатом, не передбачено позбавлення права керування транспортними засобами, а лише тільки штраф відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, що на відеозаписі чітко не зафіксовано, тобто вбачається навмисна відмова від проходження огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобам з ознаками наркотичного сп'яніння, оскільки зазначені у протоколі підстави були надумані працівниками поліції.
Судом також встановлено, що всупереч положенню ч. 1 ст. 266 КУпАП, після того, як працівник поліції начебто виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп?яніння, поліцейський не відсторонив останнього від керування транспортним засобом.
Надаючи оцінку таким діям працівників поліції, суд виходить з наступного.
Поверхневий огляд (перевірка) - це превентивний поліцейський захід, який здійснюють за допомогою візуального огляду особи, проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуального огляду речі або транспортного засобу (ст. 34 ЗУ "Про національну поліцію").
Відповідно до пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. №1395 зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 встановлено, що підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
При цьому суд враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений “Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п. 5. розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. На думку суду, метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Також слід вказати, що п.3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин оправи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, дослідженими матеріалами цієї справи встановлено, що працівники поліції спочатку висловили підозру щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп?яніння, потім висловили своє розчарування тим, що не знайшли будь-яких заборонених речовин в речах ОСОБА_1 , а в подальшому вказали на наявність у останнього ознак наркотичного сп'яніння, та після згоди пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння вказали на необов'язковий висновок цього обстеження для винесення рішення по вказаному првопорушенню, чим фактично змусили ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду у закладі охорони здоров?я, що поліцейські інкримінували йому цей факт, як об?єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, такі дії працівників поліції судом розцінюється, як бажання у будь-якому випадку притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, за відсутності для цього законних підстав, вимога щодо проходження ним огляду на стан наркотичного сп?яніння була лише приводом для отримання відмови ОСОБА_1 для складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на наявність будь-яких ознак алкогольного чи наркотичного сп?яніння у ОСОБА_1 , а його поведінка відповідає обстановці. У зв?язку з чим, такі дії працівників поліції з ініціювання провадження призвели до несправедливості провадження в цілому, оскільки правопорушення не було б вчинене без їх активної участі у ньому.
За таких обставин дії працівників поліції в порушення вимог вищезазначених положень Закону, містили формальний характер, інспектор не встановив відомості, які виклав у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а їх дія та поведінка свідчать про їх намір скласти протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 .
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно наявність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП України ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення, який в свою чергу не узгоджується з матеріалами справи та які повністю протирічать поясненнями ОСОБА_1 наданими суду та не утворюють тієї достатньої сукупності фактів, що б без заперечливо свідчила про наявність в діях особи складу інкримінованого правопорушення та не залишала жодного розумного сумніву в цьому.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, дослідивши надані матеріали, враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме суперечливий характер інформації, котра міститься в матеріалах справи, неузгодженість наданих доказів між собою, відсутність проміжку часу відеозапису в матеріалах справи, та як результат позбавлення суду можливості відтворити в повному обсязі події зазначені в протоколі для вирішення питання щодо доведеності наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачено ст. 130 ч.1 КпАП України, а також враховуючи положення ст.62 Конституції України про тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 124, 130 ч.1, 213, 247,251, 283, 284 ч.1 КУпАП, -
Адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.С. Позняк