Справа № 509/6146/24
17 грудня 2024 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 Одеського районного управління поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1
по ст. 124 КУпАП.
На розгляд Овідіопольського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №147643, складеного відносно гр. ОСОБА_1 в якому зазначено, що 10.10.2024 року приблизно о 17:37 годині, в смт. Авангард, а/д Н-33 5км 500м водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mazda 5» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по колу при перестроюванні, не надав перевагу в русі автомобілю «Mercedes Вenz» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтися внаслідок чого допустив з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засіданні з'явився, вину не визнав. Також представником ОСОБА_1 адвокатом Конюшко Д.Б. було надано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що водій автомобіля «Mazda 5» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 їхав по колу 7 км, з'їжджаючи на круг зі сторони Сухого Лимана, для виїзду з кола. Водій автомобіля «Mazda 5» розпочав перевлаштування з лівого в правий ряд, в районі заїзду на круг транспорту з міста Одеси (7км) - проте, це не вдалося зробити, так як зі сторони міста Одеси (7км) вантажівка не надала дорогу, внаслідок чого, водій автомобіля «Mazda 5» повністю зупинив свій автомобіль. Після проїзду вантажівки - автомобіль «Mazda 5» мав намір розпочати рух, і в цей момент в стоячий автомобіль «Mazda 5» в'їхав автомобіль «Mercedes Вenz» д.н.з. НОМЕР_2 . Отже, автомобіль «Mazda 5» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 не перестроювався та не змінював свій напрямок рух. В момент зіткнення (як і до моменту зіткнення) автомобіль «Mazda 5» взагалі стояв. Жодних доказів які б підтверджували факт перевлаштування в матеріалах справи відсутні.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №147643, складеного відносно гр. ОСОБА_1 . Проте зазначила, що вона, керуючи автомобілем «Mercedes Вenz» д.н.з. НОМЕР_2 здійснила зіткнення з автомобілем «Mazda 5» д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ст. 124 КУпАП, як адміністративне правопорушення визначено порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 10.3 Правил Дорожнього руху України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Таким чином, для встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення слід встановити, що водій автомобіля «Mazda 5» д.н.з. НОМЕР_1 здійснював перестроювання та не надав дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, повністю підтверджуються даними схеми ДТП, а саме локалізацією та характером ушкоджень транспортних засобів, а саме: 1) на автомобілі Mazda 5» д.н.з. НОМЕР_1 - права задня бокова частина транспортного засобу; 2) на автомобілі «Mercedes Вenz» д.н.з. НОМЕР_2 - передня ліва частина транспортного засобу.
Суддя не приймає до уваги письмові пояснення водія автомобіля «Mercedes Вenz» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , щодо обставин ДТП, оскільки вказані пояснення спростовуються даними інших доказів, які знаходяться в матеріалах справи та досліджені судом.
Крім того, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що скоїла зіткнення з автомобілем «Mercedes Вenz» д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився і не рухався.
Отже, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.3 ПДР України.
Також п.1.4 Правил Дорожнього руху України встановлено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог п. 10.3 ПДР України, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки на підтвердження його вини суду не надано достатніх доказів.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення суд виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП, про закриття справи.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, ст. 124 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Козирський Є. С.