Ухвала від 16.12.2024 по справі 740/618/24

Справа № 740/618/24

Провадження № 1-кп/740/196/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судово го засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

- прокурор ОСОБА_3 ,

- обвинувачений ОСОБА_4 ,

- захисник ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12023270380000042 від 01 грудня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, є громадянином України, раніше не судимий, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

установив:

У Ніжинському міськрайонному суді Чернігівської області перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження; судовий розгляд призначено на 16 грудня 2024 року 14-10 год.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив закрити кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у вчиненні якого він обвинувачується, адже вартість викраденого обвинуваченим майна згідно з обвинувальним актом становить 805,39 грн, що мало місце 30.11.2023.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, не заперечував проти закриття кримінального провадження стосовно нього за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з підстав, наведених захисником.

Прокурор вважав на можливе закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12023270380000042 від 01.12.2023 ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин.

29.11.2023 у вечірній час ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_6 втрачений ОСОБА_7 фітнес-браслет Mi Smart Band 6 NFC з S/N: НОМЕР_1 , до якого прив'язана банківська картка АТ КБ «Приватбанк» з № НОМЕР_2 , яка належить останній, з метою його підзарядки та подальшого повернення власнику. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_7 . У подальшому ОСОБА_4 у період часу з 22 год. 04 хв. по 22 год. 13 хв. 30.11.2023, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який неодноразово продовжувався, з корисливого мотиву, з метою протиправного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в приміщенні магазину «Фора» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Станіслава Прощенка, 12, використовуючи фітнес-браслет Mi Smart Band 6 NFC з S/N: НОМЕР_1 , таємно викрав з банківської картки № НОМЕР_2 АТ КБ «Приватбанк», що належить ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 805,39 грн, шляхом зняття грошей через безконтактну оплату за товар, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 805,39 грн.

Указані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого .

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, відповідно до якого ч. 2 ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» викладена в наступній редакції: «Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів.

Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Закону № 3886-IX кримінальна відповідальність за, зокрема, ст. 185 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

Як наслідок, для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191 КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК України.

Пунктом 5 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2684 грн.

Отже, згідно з новою редакцією ст. 51 КУпАП, відповідальність у 2023 році за ч. 1 ст. 51 КУпАП настала б, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 671 грн. Відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення складає від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 671 грн до 2684 грн.

Таким чином, починаючи з 09 серпня 2024 року, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) є кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2023 році становить 2684 грн, тобто більше 2684 грн.

Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.

Під час з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набранням чинності Закону № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) не є кримінально-караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом установлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ст. 284 КПК, у порядку п. 1-2 ч. 2 цього ж положення Кодексу.

Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

За статтею 479-2 КПК суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, що мало місце 30.11.2023, на суму 805,39 грн, тому з урахуванням вищевказаних норм законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_4 не є кримінально караним діянням.

За таких обставин, ураховуючи імперативність вимог ч. 4 ст. 479-2 КПК України та думку обвинуваченого ОСОБА_4 , який погодився закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, відсутність заперечень сторони обвинувачення стосовно закриття кримінального провадження з цих підстав, кримінальне провадження № 12023270380000042 від 01.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.

Згідно із ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Тому закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 з нереабілітуючих підстав не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судової товарознавчої експертизи.

Наведене узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21), 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23), відповідно до яких закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї м'якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.

За таких обставин, на підставі ст. 122, 124 КПК України слід стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 1514,56 грн.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 2, 10, 122, 124, 284, 331, 369 - 372, 479-2 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270380000042 від 01 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речові докази:

-коробку з фітнес-браслета Mi Smart Band 6 NFC - повернути потерпілій ОСОБА_7 ;

-фітнес-браслет Mi Smart Band 6 NFC - залишити у володінні потерпілої ОСОБА_7 ;

-два чеки про оплату товару в приміщенні магазину ТОВ «Фора» від 30.11.2023 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
123840631
Наступний документ
123840633
Інформація про рішення:
№ рішення: 123840632
№ справи: 740/618/24
Дата рішення: 16.12.2024
Дата публікації: 19.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (16.12.2024)
Дата надходження: 30.01.2024
Розклад засідань:
23.02.2024 10:30 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
02.04.2024 10:30 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
27.05.2024 10:00 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
25.07.2024 14:00 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
10.09.2024 11:00 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
23.10.2024 14:00 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
18.11.2024 14:30 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
09.12.2024 09:30 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
16.12.2024 14:10 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області