Справа № 750/15224/24
Провадження № 1-кп/750/696/24
17 грудня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді (головуючого): ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові кримінальне провадження, внесене 11.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270340002203 по обвинуваченню :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ніжина Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, утриманців не маючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
за участі сторін судового провадження :
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
23.06.2024 близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово продовжувався, перебуваючи у своєї знайомої за адресою: АДРЕСА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, діючи умисно, таємно викрав мобільний телефон марки «Redmi Note 12 5 G Onyx Gray 4 GB RAM 128 GB ROM», вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 799/24-24 від 15.07.2024 становить 4772 грн, та велосипед марки ERING, модель 99124, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 799/24-24 від 15.07.2024 становить 2533 грн, що належать ОСОБА_5 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 7305 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин. Вказав, що телефон здав в ломбард в м.Ніжині, а велосипед продав на базарі. Кошти витрати на продукти, цигарки. Щиро розкаявся у скоєному. Потерпілій відшкодував шкоду в сумі 7000 грн. та попросив пробачення.
Потерпіла ОСОБА_5 показала, що обвинувачений приїхав до неї 23.06.2024, ліг спати, а його телефон упав за диван. Він прокинувся, не знайшов свій телефон, почав його шукати, штовхнув потерпілу. Вона заснула, а коли прокинулась, то побачила, що зник її телефон та велосипед, ключі від квартири. Обвинувачений їй повернув 7000 грн. Претензій не має до обвинуваченого. Не наполягала на реальній мірі покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений і прокурор вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів стосовно добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинувачен ого ОСОБА_3 , потерпілу та дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до статті 65 КК України при визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого - його вік, сімейний та матеріальний стан, те, що утриманців обвинувачений не має, раніше не судимий, офіційно не працює, разом з тим має зареєстроване місце проживання.
Враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність таких, що його обтяжують, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щире каяття, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частини статті, якою передбачена відповідальність за вчинений ним злочин.
На думку суду, саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення підсудним нового злочину, досягнення мети, визначеної ст.50 КК України.
Підстав для застосування ст.69 КК України чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Зважаючи, що обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та щиро розкаявся, врегулював питання відшкодування шкоди із потерпілою, враховуючи позицію потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не має, не наполягала на реальній мірі покарання, пробачила обвинуваченого, суд вважає можливим виправлення останнього без відбування покарання та приходить до переконання про можливість звільнення ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися. Підстави для їх застосування відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченої належить стягнути витрати на залучення експерта.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3029 грн 12 коп.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
-сім-карту мобільного оператора «лайф-сел» - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_6