Справа № 505/3733/24
Провадження № 2-а/505/75/2024
13 листопада 2024 року місто Подільськ
Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Дзюбинського А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Негрескул Д.О.,
представника позивача адвоката
(в режимі відеоконференції) Бандури В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Котовського міськрайонного суду Одеської області справу в порядку адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № 15323 від 30.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП,
І. Стислий виклад позицій учасників справи
19.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № 15323 від 30.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 30.08.2924 року начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 складено щодо ОСОБА_1 протокол №11516 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210-1 КУпАП». Водночас, в протоколі відсутнє підтвердження свідками факту вчинення правопорушення, до протоколу не додані докази, що свідчать про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 210-1 КУпАП».
Також завертає увагу, що розгляд адміністративної справи був призначений одразу після складення протоколу, таким чином ОСОБА_1 був позбавлений можливості користуватися своїми правами, передбаченими ч. 1 ст. 268 КУпАП.
30.08.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 винесено Постанову № 15323 від 30.08.2024 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Відповідачем не вручалася та не надсилалася копія оскаржуваної постанови, відповідач змушений був звертатися до Відповідача задля отримання копії постанови, водночас надано копії поганої якості, що позбавляє можливості повністю прочитати зміст постанови. Вважає зазначену постанову такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій, а також не підтверджує наявність адміністративного правопорушення.
ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу було розподілено, відповідно до вимог ст. 18, 31 КАС України, судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинському А.О.
Ухвалою суду від 24.09.2024 адміністративний позов прийнято до розгляду, призначено розгляд справи в судове засідання, відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву, а також задоволено заяву позивача про витребування доказів.
01.10.2024 від представника позивача - адвоката Бандури Володимира Олексійовича до Котовського міськрайонного суду надійшло клопотання про проведення судового засідання о 09 годині 00 хвилин 03.10.2024 в режимі відеоконференції.
03.10.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання про надання можливості ознайомитись з позовною заявою та додатками до неї, також продовжити встановлений судом строк для надання копій матеріалів та відзиву до 10.10.2024.
11.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано відзив на позов ОСОБА_1
30.10.2024 від представника позивача - адвоката Бандури В.О. до Котовського міськрайонного суду надійшла відповідь на відзив відповідача.
ІІІ. Позиції сторін.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Бандура В.О. підтримав заявлений позов, зазначивши, що в оскаржуваній постанові № 15323 від 30.08.2024 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 не має посилання на наказ т.в.о. начальника, на підставі якого діє уповноважена особа, що винесла постанову. Не було надано відповідачем копію наказу та усіх матеріалів, на підставі яких прийнята оскаржувана постанова. Зазначає, що на оскаржуваній постанові відсутній підпис ОСОБА_5 , що вже є однією з підстав скасування даної постанови. Підстав вважати, що постанова винесена уповноваженою особою відповідача, немає. Також звернув увагу, що частиною 2 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже притягнуто до адміністративної відповідальності.
Позивач не притягався до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП (ч. З ст. 210-1 КУпАП). На момент винесення оскаржуваної постанови не було постанов що набрали законної сили про притягнення позивача до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП (ч. З ст. 210-1 КУпАП). Зазначає, що відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП, таким чином провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Представник позивача посилається на те, що при складанні постанови, уповноважена особа відповідача не зазначила та не надала доказів неможливості отримання інформації про позивача з відповідних реєстрів.
В оскаржуваній постанові № 15323 від 30.08.2024 року відсутні обґрунтування наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Представник позивача вважає, що винесена постанова не відповідає вимогам закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного представник позивача просив постанову № 15323 від 30.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 , скасувати, судові витрати стягнути з відповідача.
В судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений, про причини не явки суду не повідомив, разом з тим ІНФОРМАЦІЯ_3 до суду надіслано відзив на позов ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи
Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 268 КУпАП визначені права особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Відповідач в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.
Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з цим, згідно примітки ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є держані органи.
Звертаючи до суду з адміністративним позовом, позивач зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 15323 від 30.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 , про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі: 25 500 грн. є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена без врахування дійсних обставин та винесена з порушенням норм законодавства.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Разом з тим процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1КУпАП. Однак відсутні підтвердження, що на момент винесення оскаржуваної постанови були винесені постанови що набрали законної сили щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП. Відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
На спростування обставин викладених у постанові, позивачем до позову додано:
- копію Витягу з Резерв + від 18.05.2024 про уточнення персональних даних;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення № 15323 від 30.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, яка належним чином не завірена та не підписана посадовою особою, яка розглянула справу.
Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до положень частини другої статті 70, частини першої та другої статті 71 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Суд зазначає, що відповідачем разом з відзивом не надано доказів на підтвердження правомірність своїх дій при винесенні постанови № 15323 від 30.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Відповідно до ст. ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень, в тому числі і визнавати складену постанову протиправною.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що за відсутності належних доказів з боку суб'єкта владних повноважень щодо доведеності правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, з урахуванням тверджень позивача та письмових доказів на спростування обставин викладених в оскаржуваній постанові, є підставою для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв'язку з задоволенням позову, з ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Стягуючи вказані кошти з відповідача, суд виходить з положень ч.1ст. 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись ст. 210-1, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 80, 90, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 15323 від 30.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАПзадовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови № 15323 від 30.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень визнати неправомірною та скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2
Суддя
Котовського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ