Справа № 947/37532/24
Провадження № 1-кс/947/17095/24
17.12.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023163510000386 від 13.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023163510000386 від 13.05.2023, за ознаками кримінального провопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речового доказу, запобіганню спробам пошкодження, перетворення, відчуження просить накласти арешт на речі, документи вилучені в ході проведеного 05.12.2024 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що вилучені у ході обшуку речі мають доказове значення по даному кримінальному провадженню і можуть бути використані як докази, а також те, що є достатні підстави вважати, що вищезазначені речі, документ та грошові кошти, у разі не накладення арешту можуть бути приховані, змінені або знищенні, що може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, прокурор з метою забезпечення збереження вилученого майна в якості речових доказів звертається до слідчого судді із клопотанням про його арешт.
У судовому засіданні -
Прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив клопотання задовольнити. Пояснив, що в рамках даного кримінального провадження проводиться досудове розслідування щодо гр.. ОСОБА_6 та пов'язаних з ним підприємствами. Також прокурор зазначив, що під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Фрам Шиппінг Едженсі», ТОВ «Транс-вагон» та ТОВ «Греїн-Експорт» засновником яких є ОСОБА_6 , фактично використовують офісні приміщення у бізнес-центрі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/1, за вказаною адресою і було проведено обшук. Окремо прокурор повідомив, що в ході обшуку окрім документів, чорнових записів та банківських карток було вилучено грошові кошти у сумі 44 920 дол. США та 205 110 грн., які відшукано в кабінеті на дверях якого були відсутні будь-які позначення. Прокурор стверджував, що вказані грошові кошти знаходилися в сейфі біля робочого місця ТОВ «ГРЕЙН -ЕКСПОРТ» тому грошові кошти можуть бути такими, що набуті незаконним шляхом.
У судове засідання з'явилась адвокат ОСОБА_4 , що діє також в інтересах ТОВ «ГРЕЇН-ЕКСПОРТ», яка у задоволенні клопотання просила відмовити посилаючись на свої письмові заперечення, а саме на те, що вилучення вищевказаного майна та документів, повністю зупинило господарську діяльність ТОВ «Грейн Експорт», зокрема направлену на виконання обов'язків укладених договорів про надання послуг, тим самим спричинили суттєві збитки Підприємству. Окрім цього зазначила, що у протоколі обшуку від 05.12.2024 року та в клопотанні про арешт майна відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей та документів, оскільки не було зазначено детальних особливостей виявлених речей та документів, а наведено лише загальні фрази про знаки таких речей, не описано їх деталей, що є підставою для їх подальшого визнання недопустимими доказами. Стверджує, що грошові кошти було вилучено безпідставно , оскільки їх було вилучено з її особистого сейфу, зазначені грошові кошти знаходились у неї, з метою збереження, уникнення можливих пошкоджень у разі повітряної атаки зі сторони рф. окремо повідомила, що частина грошових коштів у сумі 9 030 дол. США зібрані на лікування онкохворої людини співробітниками групи компанії ТТ Holding, а інша частина грошових коштів належить ОСОБА_7 , які отримані за договором купівлі-продажу транспортного засобу. Адвокат повідомила, що про вищезазначені обставини зазначалось під час проведення обшуку, однак вони були залишені поза увагою. Окремо звернула увагу і на той факт, що обшук проводився у кабінетах, які є робочими місцями адвокатів, та в ході обшуку було вилучено речі, документи, оглянута електрона пошта які мають адвокатську таємницю.
Заслухавши думку учасників процесу, приймаючи до уваги письмові заперечення представників власників майна, дослідивши клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120231635100000386 від 13.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження став узагальнений матеріал Державної служби фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг) від 23.02.2022 № 0155/2023/ДСК.
В рамках даного кримінального провадження, 05.12.2024 за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/1, було проведено санкціонований обшук, в ході якого виявлено та вилучено речі зазначені в клопотанні.
06.12.2024 детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України - винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, прокурором не було зазначене відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно, зокрема на вилучені під час обшуку грошові кошти у сумі 44920 доларів США, 205110 грн., не було доведено їх відношення до розслідуваного к/п № 12023163510000386 від 13.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та яким чином вони відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України для речових доказів.
Так, адвокат ОСОБА_4 зазначає про те, що грошові кошти були вилучені з сейфу який знаходився в її робочому кабінет. Грошові кошти в загальній сумі 9030 дол. США зібрані на лікування, та є особистими заощадженнями зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а решта грошових коштів належить ОСОБА_7 та мають законне походження.
Прокурором у клопотанні та у судовому засіданні не зазначено власника вилучених під час обшуку грошових коштів та не перевірено під час досудового розслідування походження вилучених грошових коштів (не допитано осіб, яким імовірно можуть належати грошові кошти: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та документи, які вказані особи можуть надати в підтвердження походження вилучених під час обшуку грошових коштів). Також не конкретизовано з якого робочого кабінету та сейфу було вилучено грошові кошти, не обґрунтовано підставу та мету накладення арешту на грошові кошти.
Отже слідчий суддя вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження № 12023163510000386, органу досудового розслідування необхідно належним чином перевірити факт належності та походження вилучених грошових коштів. Дані обставини повинні бути перевірені органом досудового розслідування в ході здійснення слідчих дій, зокрема в допиті свідків.
Слідчий суддя позбавлений можливості встановити з яких причин наразі вилучені грошові кошти необхідні органу досудового розслідування та яку інформацію, яка може мати значення для встановлення обставин імовірного вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження вони можуть містити у собі. Також прокурором не зазначено з якою конкретною метою він просить накласти арешт на грошові кошти.
Окрім того, в порушення вимог кримінального процесуального закону, щодо вмотивованості та обґрунтованості, органом досудового розслідування в клопотанні не було наведено яке доказове значення в рамках даного кримінального провадження мають вилучені документи, що вони можуть підтвердити чи спростувати. Більш того, слідчим належним чином не зазначено перелік і вид майна, що належить арештувати, оскільки його перелік не містить їх ідентифікаційні ознаки, не зрозуміло про які документи (договори, акти, квитанції, виписки, вимоги, накази і т.п.) йде мова у клопотанні, не зазначено повного опису їх вмісту, назви/реквізитів, з ким укладені, їх датування, предмет, ким складені та видані, тощо, що може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням.
Не припустимим на переконання слідчого судді також є зазначення загальної всеохоплюючої назви документа, адже при виявленні та вилученні документів має бути встановлений повний перелік, із чітким їх описом для можливості їх ідентифікації та унеможливлення можливої подальшої втрати або спотворення.
За версією органу досудового розслідування, вилучені документи та речі мають відношення до справи, але слідчий суддя звертає увагу, що без ідентифікації хоч одного вилученого предмету, в клопотанні про накладення арешту на майно та в ухвалі суду про накладення арешту, в подальшому існує великий ризик визнання цих доказів недопустимими, що в свою чергу не буде слугувати досягненню мети досудового розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.
За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання сторони обвинувачення не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності обґрунтування підстав для арешту вилучених грошових коштів та підтвердження належності їх підозрюваному.
На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.
Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту - діяти в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023163510000386 від 13.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1