18.12.2024
Справа № 331/7468/24
Провадження № 2/331/3347/2024
18 грудня 2024 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Антоненко М.В., перевіривши відповідність позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Баглай Анна Валеріївна про визнання права власності на спадкове майно, вимогам статей 175, 177 ЦПК України,
17.12.2024 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , 3-я особа: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Баглай Анна Валеріївна про визнання права власності на спадкове майно.
Перевіркою відповідності позову та доданих до нього документів вимогам статей 175 і 177 ЦПК України встановлено наступне.
Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
В порушення ч 3 ст. 175 ЦПК України позивачем ОСОБА_3 у своїй заяві зазначено ціни позову, яка складає 421977,75 грн., однак не долучено до матеріалів справи грошової оцінки майна. Тобто не зрозуміло, яким чином позивач визначив ціну позову.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Натомість позивачем не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості у відповідності до вимог п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, згідно з яким передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
У зв'язку з тим, що до позовної заяви не долучені звіти про оцінку майна, суд позбавлений можливості перевірити зазначену позивачем ціну позову, що унеможливлює визначитися з розміром судового збору.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Недотримання позивачами приписів ст. ст. 175, 177 ЦПК України, згідно з ст. 185 ЦПК України, є підставою для залишення позову без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків, роз'яснивши, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Баглай Анна Валеріївна про визнання права власності на спадкове майно, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: М.В. Антоненко