Справа № 298/2078/24
Номер провадження 3/298/1418/24
17 грудня 2024 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, яка має на утриманні вісім малолітніх дітей, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №246178 від 29 листопада 2024 року, складеного поліцейським офіцером громади відділу превенції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Пасіка О.Ф., «25 листопада 2024 року о 15.20 год. ОСОБА_2 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 25.11.2024 близько 15.20 год. у парку по вул. Гагаріна, біля місцевого кладовища, спричинив тілесні ушкодження у вигляді забоїв, підшкірної гематоми обличчя, саден щоки зліва, саден носа неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, враховуючи вік дитини ОСОБА_2 порушила вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства». Правопорушення вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за постановою Залізничного районного суду м. Львова від 15.10.2024 за №462/6947/24».
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнала повністю та щиро розкаялася. Підтвердила, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення дійсно мали місце, і її син побив іншого хлопця. Ствердила, що вона та її син попросили вибачення у потерпілого, конфлікт вичерпаний. Не розуміє, з яких причин її син так вчинив. Підтвердила, що дійсно протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень. Повідомила, що являється одинокою матір'ю восьми малолітніх дітей.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що в діях останньої наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.3 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, окрім визнання нею вини, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- копією постанови Залізничного районного суду Львівської області від 15 жовтня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, за що до неї застосовано адміністративне стягнення у виді попередження. Вказана постанова набрала законної сили 28 жовтня 2024 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №246178 від 29 листопада 2024 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми, містить підписи ОСОБА_2 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;
- листом заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області І.Машкаринець, від 26.11.2024, в якому він зазначає про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв'язку з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР;
- заявою ОСОБА_5 від 26 листопада від 2024 року, в якій вона зазначила, що 25.11.2024 у смт. В.Березний невідомі особи ромської народності побили її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2013 року народження, спричинивши йому синці на обличчі. Від проходження судово-медичного огляду (експертизи) сина, вона відмовляється;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.11.2024;
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_4 від 26.11.2024, в яких він зазначив, що 25.11.2024 року біля 15.20 год. він повертався з навчання та перебуваючи наодинці по вул. Гагаріна в смт. Великий Березний, біля цвинтаря його зупинили семеро дітей ромської народності, які почали його чіпати за верхній одяг та один із них, якому близько 13 років почав наносити йому удар рукою по голові, потім ще один також почав наносити йому удари, даний конфлікт тривав близько 10 хвилин, після чого він втік, прийшовши додому почав плакати і розповів про даний факт матері;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28 листопада 2024 року, в яких пояснив, що він з друзями ішли додому і у парку зустріли якогось хлопця, якого він не знає. Вони зіштовхнулися плечима і потім почали битися. Він ударив цього хлопця близько п'ять разів кулаками в обличчя. Потім він почав плакати і вони його залишили. Нічого від нього не забирали, лише побили його;
- характеристикою, виданою Великоберезнянською селищною радою на ОСОБА_2 , за відомостями якої, остання негативно характеризується за місцем проживання;
- довідкою, виданою КНП «В.Березнянська райлікарня» Поліклінічне відділення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 28.11.2024 №243; письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 26 листопада 2024 року; копією паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; фотокопією свідоцтва про народження ОСОБА_6 з додатку «Дія»; копією паспорта громадянина виданого на ім'я ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями ОСОБА_7 , від 28 листопада 2024 року; копією паспорта громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_7 .
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 184 КУпАП.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, дії останньої за вказаною статтею КУпАП кваліфіковані вірно.
Даних про притягнення протягом року ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, обставин справи, характеризуючих особу порушника даних, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею протиправних дій в подальшому.
При накладенні на ОСОБА_2 стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, суддя при обранні виду та розміру стягнення враховує встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_2 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, особу порушниці, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, ставлення ОСОБА_2 до скоєного, враховуючи ступінь провини винної особи та її майновий стан, суд приходить до висновку про можливість застосування мінімального стягнення в межах санкції ч.2 ст.184 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Така міра покарання, на переконання судді, буде достатньою для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нею протиправних дій в подальшому і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно з п. 2 «г» ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо особи є членами малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виходячи з наведеного, враховуючи майновий стан ОСОБА_2 , яка є багатодітною мамою, має право на пільги встановлені законом, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 184, 252, 283-285, 287 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, на рахунок №UА208999980313040106000007393, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/ВеликоберезнянськаТГ/21081100, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 21081100.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.
Суддя Зизич В.В.