Провадження № 2/229/2290/2024
ЄУН 229/7439/24
(заочне)
18 грудня 2024 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Шевченко Л. В., за участю секретаря судового засідання Сови Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
25.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову вказує, що 26.01.2013 року між ОСОБА_1 та відповідачем пл справі у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області був укладений шлюб, актовий запис № 21. Від шлюбу спільних дітей у сторін немає. Подружнє життя між нею та чоловіком не склалося. Майже із самого початку подружнього життя між ними почали виникати непорозуміння внаслідок того, що кожний має різні погляди на сімейне, спільне життя та ведення спільного господарства. Досягти спільної мови сторонам не вдалося. Спільне господарство та фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені з березня 2013 року, з того ж часу вони проживають окремо та взагалі не бачаться, тому сенсу підтримувати сімейні відносини немає.
Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 12.11.2024 року прийняв вказану справу до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті. Відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. 16.12.2024 року від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки він суд не повідомиі. Заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від відповідача на адресу суду не надходило. У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, заочно у відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, проти чого позивачка та її представник не заперечують.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності з точки зору допустимості, належності, об'єктивності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, 26.01.2013 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 21. ОСОБА_3 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (арк. с. 12).
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Подружнє життя між позивачем та відповідачем не склалося. Майже із самого початку подружнього життя між ними почали виникати непорозуміння внаслідок того, що кожний має різні погляди на сімейне, спільне життя та ведення спільного господарства. Досягти спільної мови сторонам не вдалося. Спільне господарство та фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені з березня 2013 року, з того ж часу вони проживають окремо та взагалі не бачаться.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 106 СК України передбачено, що подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за їх заявою. Якщо один з подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до нотаріально засвідченої, від його імені може подати другий з подружжя.
Як вбачається зі змісту п. 1 Р. 1 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5) (далі - Правила), з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті проводиться державна реєстрація актів цивільного стану.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу 3 Правил державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках.
Згідно з пунктом 14 глави 3 розділу 3 Правил державна реєстрація розірвання шлюбу у випадку, передбаченому статтею 106 Сімейного кодексу України, проводиться на підставі письмової заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей (додаток 11), у якій повинно бути зазначено про відсутність у них спільних дітей, після закінчення одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана, у присутності хоча б одного з подружжя.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Якщо один із подружжя через поважну причину (у зв'язку з тяжкою хворобою, тривалим відрядженням, проживанням у віддаленій місцевості) не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняну до неї, від його імені може подати другий із подружжя, про що робиться відмітка в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України, а також в актовому записі про розірвання шлюбу в графі «Для відміток».
За позицією Чернігівського апеляційного суду, викладеною у постанові від 13.03.2024 року (справа № 743/1755/23), пославшись на положення ч. 1 ст. 106 СК України, суд першої інстанції не звернув увагу на конструкцію цієї статті, якою передбачено можливість (а не обов'язок) подати до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу у разі відсутності неповнолітніх дітей. Отже, норми СК України передбачають як звернення подружжя до органів РАЦС з спільною заявою про розірвання шлюбу, так і звернення одного із подружжя до суду з позовом про розірвання шлюбу незалежно від того, чи є у подружжя неповнолітні діти та незалежно від того, що подружжя не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відтак з огляду на позицію суду апеляційної інстанції суд не встановлює у даній справі обставини відсутності предмета спору.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Статтею 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам хоч одного із них, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Шлюб - це сімейний союз, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, що узгоджується з правовим висновком в постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року № 605/434/18.
З огляду на вищенаведені правові норми та подані до суду докази, суд ураховує що між подружжям відсутні взаємодопомога та підтримка, що є правовою основою шлюбу, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву та вважає, що шлюб між позивачем та відповідачем слід розірвати.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на відсутність вимог про компенсацію понесених позивачем витрат по сплаті судового збору, користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за доцільне залишити їх за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 141, 142, 258, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 104, 105, 106, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 26 січня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області був укладений шлюб, актовий запис № 21.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання/перебування як ВПО: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Cуддя Л. В. Шевченко