Номер провадження 2/676/2568/24
(заочне)
25 листопада 2024 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.
справа № 676/6086/24,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.09.2024 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненко А.І. зазначає, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 535048852 від 21.12.2022 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису, шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту № 535048852 від 21.12.2022 року.
На офіційному веб-сайті первісного кредитора (www.moneyveo.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів розміщена повна інформація щодо Договору кредиту та порядку його укладення.
Позивач стверджує, що при укладенні Договору відповідачкою здійснені дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідачки укладення договору було б неможливе.
Відповідачці було надано одноразовий ідентифікатор MNV634СW, для підписання Кредитного договору № 535048852 від 21.12.2022 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів, якими вона скористалася для укладення договору.
Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит на наступних умовах: сума кредиту 12 500,00 грн., строком кредитування до 30 днів, із процентна ставкою 2,10 % в день. Відразу після вчинених дій відповідача ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 12 500,00 грн. на її банківську картку № НОМЕР_1 .
Позивач стверджує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідачка не повернула в повному обсязі кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року після спливу строку кредитування, встановленого умовами Кредитного договору.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк якого був продовжений до 28.11.2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2020 року, при цьому інші умови Договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк дії Договору до 31.12.2021 року. В Додатковій угоді Договір факторингу викладений в новій редакції, проте його дата залишена як 28.11.2018 року.
31.12.2021 року сторони Договору факторингу уклали Додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії Договору до 31.12.2022 року, при цьому інші умови Договору залишилися без змін, відповідно до Договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
31.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 31, згідно з якою строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31.12.2023 року, при цьому інші умови Договору в редакції від 31.12.2020 року, залишилися без змін.
31.12.2023 року сторони уклали Додаткову угоду № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, яка продовжує діяти до 31.12.2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 217 від 21.02.2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року.
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений Договір факторингу № 230/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 61 590,00 грн.
17.07.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 17/07/2024 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 61 590,00 грн., що підтверджується Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 року.
Відповідачка не належним чином виконувала свої зобов'язання за вищевказаним Кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем у неї існує заборгованість в сумі 61 590,00 грн., з яких: 12 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 49 090,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Представник позивача, з огляду на викладене, просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року в розмірі 61 590,00 грн., судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненко А.І. в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, судовою повісткою в порядку, визначеному ст.128 ЦПК України.
За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.279 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи у повному об'ємі, суд встановив наступне.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 21.12.2022 року було укладено Кредитний договір № 535048852, відповідно до умов якого, кредитор надав відповідачці кредитні кошти у розмірі 12 500,00 грн. на строк 30 днів зі сплатою 2,10% щоденно за користування кредитом.
09.03.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 535048852 від 21.12.2022 року, відповідно до умов якої зафіксовано сплату боржником процентів за користування кредитом станом на вказану дату, а також узгоджено продовжити строк дії Кредитного договору на 30 днів зі сплатою 2,10% щоденно за користування кредитом.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого та подальших укладених додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги від відповідачки коштів за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набув право вимоги грошових коштів від відповідачки.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2020 року, при цьому інші умови Договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладена Додаткова угода № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк дії Договору до 31.12.2021 року. В Додатковій угоді Договір факторингу викладений в новій редакції, проте його дата залишена як 28.11.2018 року.
31.12.2021 року сторони Договору факторингу уклали Додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії Договору до 31.12.2022 року, при цьому інші умови Договору залишилися без змін, відповідно до Договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
31.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 31, згідно з якою строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31.12.2023 року, при цьому інші умови Договору в редакції від 31.12.2020 року, залишилися без змін.
31.12.2023 року сторони уклали Додаткову угоду № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, яка продовжує діяти до 31.12.2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 217 від 21.02.2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року.
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений Договір факторингу № 230/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму 61 590,00 грн.
17.07.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 17/07/2024 відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму 61 590,00 грн., що підтверджується за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 року.
За правилом ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
У ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ОСОБА_1 21.12.2022 року укладено Кредитний договір № 535048852 від 21.12.2022 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису, шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію» шляхом переказу коштів на її платіжну банківську картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у порядку та розмірах, визначених п.8.3. Кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених з містом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідний правовий висновок зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 та постановою Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц.
Пунктом 8.3. Кредитного договору № 535048852 від 21.12.2022 року встановлено розмір процентної ставки в розмірі 2,10 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, як відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Відповідачка належним чином умови укладеного Кредитного договору не виконувала, своєчасно кредит та нараховані відсотки за користування кредитними коштами не погасила. Згідно Виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , заборгованість відповідачки за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року становить 61 590,00 грн., з яких: 12 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 49 090,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно наданої Виписки заборгованість за відсотками за користування Кредитним договором у розмірі 49 090,00 грн. включає у себе суму нарахованих відсотків поза межами 30 денного строку кредитування.
При цьому, суд звертає свою увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18).
Отже, сума відсотків за користування кредитом за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року та які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача становитиме 7 875,00 грн. із розрахунку: (12 500,00 грн. х 2,10 % в день = 262,50 грн. х 30 днів).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що поданий позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість, яка утворилася за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року у розмірі 20 375,00 грн., із розрахунку (12 500,00 грн. + 7 875,00 грн.), в тому числі: 12 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7 875,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення із відповідачки судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» задоволено частково на 33,1% у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 801,80 грн., із розрахунку (2 422,40 грн. - 66,9%).
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: Договір про надання правової допомоги № 26/07/24-01 від 26.07.2024 року, укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», Додаткову угода № 2 до Договору про надання правової допомоги № 26/07/24-01 від 26.07.2024 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 26.07.2024 року на суму 6 000,00 грн.
Оскільки позовні вимоги судом було задоволено у відсотковому співвідношенні на 33,1%, то відповідно і сума витрат на правничу допомогу на користь позивача має бути зменшена на цю різницю, що становить 1 986,00 грн. із розрахунку (6 000,00 грн. - 66,9%).
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст.207, 526, 530, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956; юридична адреса: Харківське шосе, буд.19, офіс 2005 м. Київ поштовий індекс 02090) заборгованість за Кредитним договором № 535048852 від 21.12.2022 року в розмірі 20 375,00 грн., в тому числі: 12 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7 875,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956; юридична адреса: Харківське шосе, буд.19, офіс 2005 м. Київ поштовий індекс 02090) витрати по сплаті судового збору у розмірі 801,80 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 1 986,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленим цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дата складення повного судового рішення - 05 грудня 2024 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду: Семенюк В.В.