Ухвала від 17.12.2024 по справі 280/6085/24

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

17 грудня 2024 року

м. Київ

справа №280/6085/24

адміністративне провадження №К/990/47483/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Чередниченка В.Є., суддів Шальєвої В.А., Іванова С.М.)

у справі № 280/6085/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФ України в Запорізькій області, відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати пенсії позивача з дати призначення 19.08.2021 на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-банк»;

- зобов'язати відповідача здійснювати виплату пенсії позивача, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «Акцент-банк» з 19.08.2021, та виплатити позивачу всі неотримані ним пенсійні кошти, з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів у розмірі відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 10.04.2024 задовольнив позов частково.

Не погодившись із цим судовим рішенням, ГУ ПФ України в Запорізькій області оскаржило його в апеляційному порядку. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.12.2024 повернув заявнику цю апеляційну скаргу з мотивів не усуненням останнім недоліків такої скарги.

10.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Запорізькій області, в якій останнє з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 та направити матеріали справи № 280/6085/24 до названого суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Нормами ч. 3 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), та встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у частині другій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі наводиться обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, зміст вказаних норм свідчить про те, що касаційна скарга повинна містити вказівки на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування, які, на думку скаржника, допущені судом (судами) при прийнятті рішення (рішень), а також аргументи в обґрунтування такої його позиції.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що така не містить вказівок на конкретні норми права, що були неправильно застосовані та/або порушені судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення, й як такого обґрунтування, в чому саме полягало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення ним процесуальних норм.

Таким чином, касаційна скарга не містить аргументованих мотивів підстави касаційного оскарження в розумінні ч. 4 ст. 328 КАС України.

Тим часом відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн (станом на момент подання касаційної скарги).

Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи наведене, судовий збір, який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги в електронній формі, становить 2 422,40 грн (3 028 грн*0,8).

Проте ГУ ПФ України в Запорізькій області жодні докази сплати ним судового збору до матеріалів касаційної скарги не долучило.

Окрім того, за правилами ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

У свою чергу приписами абз. 1 і 2 ч. 9 ст. 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

ГУ ПФ України в Запорізькій області подало касаційну скаргу в електронній формі, проте не долучило до її матеріалів докази надсилання ОСОБА_1 (яка не має електронного кабінету) копії такої скарги листом з описом вкладення.

Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн й надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення на адресу позивача, а також подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Також скаржнику слід роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 280/6085/24 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.

4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя С.Г. Стеценко

Попередній документ
123836539
Наступний документ
123836541
Інформація про рішення:
№ рішення: 123836540
№ справи: 280/6085/24
Дата рішення: 17.12.2024
Дата публікації: 18.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (02.12.2024)
Дата надходження: 12.11.2024
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії