17 грудня 2024 року
м. Київ
справа №400/8164/24
адміністративне провадження № К/990/46561/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.
суддів: Білак М.В., Желєзний І.В.,
перевіривши касаційну скаргу адвокатки Жмурко Олени Миронівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року
у справі № 400/8164/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.07.2024 року № 5/8167 про відмову надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в зв'язку з відсутністю документів про утримання дітей, прийняте відносно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.07.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову та призивати ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Миколаївський окружний адміністративний суд від 29 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, представником позивача подано касаційну до Верховного Суду.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Перелік судових рішень суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду апеляційним судом, визначено частиною другою статті 328 КАС України, до якого віднесено ухвали: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України (щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі, відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження).
Частиною третьою статті 328 КАС України обумовлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.
Таким чином, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.
При цьому, неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 відступила від викладеної вище правової позиції у частині висновків про неможливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову та про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, зазначивши, що такі обмеження є невиправданими, та що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.
Так, заявник просить переглянути у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та постанову суду апеляційної інстанції, якою таку ухвалу залишено без змін.
За таких обставин, з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, та від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та постанова суду апеляційної інстанції про залишення такої ухвали без змін, не можуть бути предметом касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання й обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвокатки Жмурко Олени Миронівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 400/8164/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні діїКопію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І.В. Желєзний