17 грудня 2024 року
м. Київ
справа №240/27121/23
адміністративне провадження № К/990/47293/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 240/27121/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області і щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 12.07.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 12.07.2023.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року (яке набрало законної сили 18 квітня 2024 року) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обрахунку пенсії без застосування частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII в частині збільшення розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, починаючи з 01.07.2023.
21 травня 2024 року представник позивача звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку 382 КАС України, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі №240/27121/23 з поданням звіту.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №240/27121/23 відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 240/27121/23 ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 240/27121/23, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно із частиною п'ятою статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення суду апеляційної інстанції оскаржуються в касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Крім того, частиною третьою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №240/27121/23 та прийняту за наслідками її перегляду постанову суду апеляційної інстанції.
Ухвала про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду до зазначеного переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку не входить, то відповідно прийнята за наслідками її перегляду постанова також не може бути оскаржена до Верховного Суду.
Згідно частини другої статті 328 КАС України, пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 240/27121/23.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій