16 грудня 2024 року
м. Київ
справа №420/25778/23
адміністративне провадження №К/990/43409/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №420/25778/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо підготовки та надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, виходячи з відсоткової надбавки за особливості проходження служби (1%), премії (10%), надбавки за науковий ступінь (5%) та вчене звання (5%);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а також відсоткової надбавки за особливості проходження служби (65%), надбавки за науковий ступінь (15%), надбавки за вчене звання (25%) та премії (35%), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-№ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 59 Закону України «Про вищу освіту», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для перерахунку з 01.02.2021 основного розміру пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення в довідці про розмір грошового забезпечення № ЮО111773 від 16.02.2023, виданої на ім'я ОСОБА_1 , надбавки за науковий ступінь (5%) - 554,00 грн. та надбавки за вчене звання (5%) - 95,50 грн. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до довідки про розмір грошового забезпечення № ЮО111773 від 16.02.2023, виданої на ім'я ОСОБА_1 , в частині розміру надбавки за науковий ступінь та надбавки за вчене звання, вказавши «надбавка за науковий ступінь (15%)» замість «надбавка за науковий ступінь (5%)», «надбавка за вчене звання (25%)» замість «надбавка за вчене звання (5%)», із зазначенням відповідних сум, та надати вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2021. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у невнесенні в довідку від 16.02.2023 №ЮО111773 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 відомостей щодо надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та з приводу зменшення розміру премії з 35% до 10% посадового окладу. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 для перерахунку пенсії з 01.02.2021, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, вказати розміри надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії - 35% посадового окладу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2024 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердивши поважність причин такого пропуску належними доказами.
Відповідно до даних довідки про доставку електронного листа, вказана ухвала доставлена до електронного кабінету представника заявника 26.11.2024 о 19 год 30 хв., таким чином, вважається врученою 27.11.2024 в силу абз. 2 пункт 5 частина 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У строк, встановлений Судом, заявник касаційної скарги надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, зазначаючи, що копію оскаржуваної постанови отримав 16.10.2024 о 07 год 13 хв за допомогою підсистеми «Електронний суд», після чого в тридцятиденний строк звернувся з цією касаційною скаргою. На підтвердження вказаної обставини надав довідку про доставку електронного листа, відповідно до даних якого оскаржувана постанова доставлена до електронного кабінету позивача 15.10.2024 о 23 год 10 хв.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд встановив, що оскаржувана постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду ухвалена 11.10.2024 в порядку письмового провадження (відомості про складення повного тексту відсутні). Відповідно до довідки про доставку електронного листа, оскаржувана постанова доставлена до електронного кабінету позивача 15.10.2024 о 23 год 10 хв та вважається врученою 16.10.2024 в силу абз. 2 пункт 5 частина 6 статті 251 КАС України.
Таким чином, заявниця, отримавши 21.08.2024 оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, звернулася з цією касаційною скаргою 17.09.2024, тобто в межах 30-денного строку, що відповідно до приписів частини другої статті 329 КАС України є підставою для поновлення процесуального строку.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
При цьому, у частині п'ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді інших справ (№420/6357/24, №420/12420/24); справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставини, наведеної у підпунктах «а», «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1 - 4 наведеної вище норми процесуального Закону.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказуючи на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.06.2023 у справі №380/24050/21, від 21.12.2023 у справі №380/16427/21 щодо застосування статті 59 Закону України «Про вищу освіту» у спірних правовідносинах. Також вказує на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду від 20.06.2024 у справі №520/9891/23, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, щодо можливості/неможливості застосування постанови Кабінету Міністрів України №704 та Порядку №260 та їх пріоритетності на основі «спеціальності» правової норми Закону України «Про вищу освіту».
Отже, наведені позивачем доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктами 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, а також для забезпечення сталості та єдності судової практики.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 329-331, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №420/25778/24.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №420/25778/24.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №420/25778/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя С.Г. Стеценко