17 грудня 2024 року місто Київ № 640/10192/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов?язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 21.03.1985 по 11.06.1985, з 29.07.1987 по 31.05.1994 у ВО "ІНФОРМАЦІЯ_1", період навчання з 01.09.1983 по 27.02.1985 у Технічному училищі № 17 м. Києва, період проходження строкової військової служби з 26.06.1985 по 28.04.1987;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити й здійснити виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дня виникнення права на пенсію, а саме з 28.02.2022.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що надав пенсійному органу необхдні документи, а саме трудову книжку, військовий квиток, диплом, довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ДП "НДІ мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" № 127 від 16.05.2022, довідку про підтвердження роботи від 04.02.2022, довідку про заробітну плату від 01.07.2000, копію наказу про прийом на роботу від 19.03.1985, копію особової картки 1-2, копію картки умов праці, копію наказу про встановлення пільг та компенсацій за роботу від 29.01.1991 та від 16.02.1993, довідку про перейменування підприємства тощо, проте відповідачем протиправно не враховано трудовий стаж за період навчання, військова служба та певні періоди роботи, включаючи пільговий стаж, в зв?язку з неправильним оформленням запису у трудовій книжці, відсутності належним чином оформленої довідки.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на відсутність доказів наявності у позивача страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Позивачу було роз?яснено про обрахований страховий стаж 36 років 02 місяців 19 днів та необхідність долучити додаткові докази.
Відповідачем надано копію пенсійної справи позивача.
У відповіді на відзив позивач підтримав свої доводи та вказує на наявність у нього пільгового стажу 10 років 4 місяців 25 днів, а загальний стаж роботи склав 36 років.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено.
24.05.2022 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення пенсії за віком. До заяви позивачем було додано довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, військовий квиток, диплом про навчання НОМЕР_1 , довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 125, довідку про заміну назви організації 09/25/2, довідка, що визначає право на пенсію на пільгових умовах № 127, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (довідку № 125/1), особову картку, накази № 30, № 206 та № 130, трудову книжку.
Рішенням від 31.05.2022 № 262540008716 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Підставою для відмови стали обставини недостатності трудового стажу для її призначення. Заявнику вказано, що дата настання права на пенсію за віком - 28.02.2026 відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом від 03.06.2021 № 2600-0210-8/60801 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 щодо обставин відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Згідно наданого відповідачем розрахунку трудового стажу ОСОБА_1 зараховано наступні періоди:
01.09.1983 по 26.02.1985 - навчання у вищих/середніх навчальних закладах;
21.03.1985 по 11.06.1985;
26.06.1985 по 28.04.1987 - військова строкова служба;
29.07.1987 по 18.05.1989;
19.05.1989 по 31.12.1991;
01.01.1992 по 21.08.1992;
22.08.1992 по 31.05.1994;
01.06.1994 по 26.08.1994;
01.09.1994 по 28.06.1995;
01.07.1997 по 01.01.2000;
02.01.2000 по 31.12.2003;
01.01.2004 по 31.03.2022.
Всього 36 років 2 місяці 19 днів.
Пільговий стаж відсутній (а.с. 53-54, том 1).
Не зараховано до страхового стажу період роботи з 29.06.1995 по 01.07.1997 (наявні виправлення в даті прийняття на роботу не засвідчені печаткою та даті видачі наказу);
до пільгового стажу не зараховано періоди з 23.03.1985 по 11.06.1985, з 29.07.1987 по 17.05.1989, з 18.05.1989 по 31.05.1994 згідно пільгової довідки від 16.05.2022 № 127 (у пільговій довідці відсутня підстава видачі довідки, посилання на списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинні на період роботи та відсутні накази про результати атестації робочих місць за умовами праці).
При цьому, відповідачем не обраховано пільговий стаж позивача.
На час звернення позивача до пенсійного органу він досяг 56 років 2 місяця 27 днів (а.с. 41, том 1).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Право громадян України на пенсію за віком встановлено Конституцією України (стаття 46), Законом України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-15) громадяни України мають право на пенсію за віком.
Згідно із статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-12) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Відповідно до статті 114 Закону № 1058-15 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другої наведеної норми передбачена компетенція територіальних органів Пенсійного фонду обчислювати страховий стаж за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-15).
Період роботи з 29.06.1995 по 01.07.1997 (наявні виправлення в даті прийняття на роботу не засвідчені печаткою та даті видачі наказу), які не зараховано пенсійним органом до страхового стажу позивачем не оскаржується, мотивів щодо зазначеного періоду не вказано у позовній заяві.
Питання полягає саме в наявності пільгового страхового стажу за періоди роботи, а саме:
з 23.03.1985 по 11.06.1985
з 29.07.1987 по 17.05.1989
з 18.05.1989 по 31.05.1994.
Матеріалами справи підтверджено, що у зазначені спірні періоди позивач працював у ВО "ІНФОРМАЦІЯ_1" на посадах наладчика технологічного обладнання та оператора еліонних процесів.
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 21.03.1985 прийнят до відділу № 240 наладчиком технологічного обладнання ВО "ІНФОРМАЦІЯ_1" (наказ № 206 від 19.03.2985). Звільнений 11.06.1985 на підставі п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю УРСР в зв?язку з призовом до лав Радянської Армії (наказ № 463 від 10.06.1985).
20.07.1987 позивач прийнятий до відділу 290 на посаду наладчика технологічного обладнання ВО "ІНФОРМАЦІЯ_1" (наказ № 502 від 28.07.1987). 18.05.1989 позивача переведено на посаду оператора еліонних процесів (наказ № 398 від 22.05.1989). 31.05.1994 позивача звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 257 від 22.08.1994).
Наведені обставини також підтверджуються довідкою НТК "Інститут монокристалів" ДП "Науково-дослідницький інститут мікроприладів" НАН України від 04.02.2022 № 125/1 (а.с. 16, том 1) та вказано, що позивач працював на вказаних посадах повний робочий день. Всі необхідні документи для підтвердження знаходяться в архіві Інституту мікроприладів. Надано довідку про перейменування підприємства (а.с. 25, том 1).
Також відповідно до Додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підприємством-роботодавцем видано позивачеві довідку від 16.05.2022 № 127, згідно з якою ОСОБА_1 працював повний робочий день на ДП "Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК "Інститут монокристалів" НАН України за період з 21.03.1985 по 11.06.1985 та з 29.07.1987 по 17.05.1989 за посадою наладчик технологічного обладнання, що передбачена Списком № 2 розділ XVI підрозділ 4 код КП 2170600а-14995, підстава - особові рахунки, особова картка Т2 - 2 роки 12 днів та за період з 18.05.1989 по 31.05.1994 працював оператором еліонних приладів, що передбачена Списком № 2 розділ XVI підрозділ 4 код КП 2170600а-14995, підстава - особові рахунки, особова картка Т2 , код КП 2170600а-16277 - 5 років 14 днів (а.с. 15, том 1).
Відповідач стверджує, що пільгова довідка від 16.05.2022 № 127, яка надана позивачем для уточнення пільгового характеру роботи за цей період, оформлена неналежним чином, а саме відсутня підстава видачі довідки, посилання на списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинні на період роботи, крім того відсутні накази про результати атестації робочих місць за умовами праці за період 22.08.1992 - 31.05.1994.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції, яка діяла на час звернення до ПФУ, далі - Порядок № 22-1) передбачено, що до органів ПФУ подаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону);
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, посади наладчика технологічного обладнання та оператора еліонних процесів вказані у підрозділі 4 "Перероблення напівпровідникових матеріалів" розділу XVI "Виробництво устаткування для радіо, телебачення та зв?язку", тобто є такими, що підпадають під визначення пільгових умов для призначення пенсії за віком.
Посилання відповідача щодо неналежного оформлення пільгової довідки від 16.05.2022 № 127 не може бути підставою для відмови в оформленні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки така довідка подається лише у разі відсутності трудової книжки. А як встановлено судом, трудова книжка та відповідні записи у ній наявні як у позивача, так й подані до відповідача під час звернення за оформленням пенсії. Як вбачається з матеріалів справи, роботодавцем позивача також виготовлено відповідно до Додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній довідку від 16.05.2022 № 127, де вказано всі необхідні дані, як це й передбачено п. 20 Порядку.
Позиція суду щодо необхідності лише трудової книжки за умов наявності вдповідних записів в ній також прослідковується у практиці Верховного Суду, зокрема у справах №336/6112/16-а, № 688/4170/16-а та № 593/1278/16-а.
Таким чином, період роботи з з 23.03.1985 по 11.06.1985 та з 29.07.1987 по 22.08.1992 на посадах, передбачених Списком № 2, які дають право на отримання пільгових пенсій за віком є таким, що підлягає врахуванню пенсійним органом при обчисленні пенсії за віком позивачу як належно підтверджений страховий стаж за пільговими умовами.
З приводу документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці за період 22.08.1992 - 31.05.1994 суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б"-«г" статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах".
Як вже зазначав суд, статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 442) та з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України № 41 від 01.09.1992 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Обов?язок проведення атестації покладений на керівників підприємств. Контроль за якістю атестації покладено на Держпраці (постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461).
Проте, розуміючи положення пункту "б" статті 13 Закону № 1788-12 "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
За таких обставин суд вважає, що своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, це не вказує на порушення порядку заповнення трудової книжки та не покладає на позивача будь-які обов?язки щодо додаткового підтвердження факту праці у спірний період й не може стати підставою для настання негативних наслідків для громадянина України під час реалізації права на пенсію за віком.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством тощо (Положення про Пенсійний фонд України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280.
Відповідно до п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьоїстатті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Відповідальність за достовірність даних і документів, виданих для оформлення пенсії, покладено на работодавців (стаття 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення").
Суд додатково звертає увагу на позицію Великої палати Верховного Суду у справі від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а щодо відступу від висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права (призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII, якщо немає атестації робочого місця на відповідній посаді) у подібних правовідносинах, де вказав, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-12.
Таким чином, період з 22.08.1992 по 31.05.1994 також підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Отже, на день звернення до відповідача ОСОБА_1 має страховий стаж на пільгових умовах за весь час роботи у ВО "ІНФОРМАЦІЯ_1" повний робочий день на посадах наладчика технологічного обладнання та оператора еліонних систем (7 років 26 днів згідно довідки №127 від 16.05.2022).
Щодо обрахунку позивачем до пільгових умов для призначення пенсії за віком строку навчання у Технічному училищі № 17 м. Києва за професією "наладчика технологічного устаткування" (1 рік 5 місяців 26 днів) та періоду проходження строкової військової служби (1 рік 9 місяців 20 днів), суд зазначає, що відповідачем не надано оцінку таким обставинам та не спростовано їх під час розгляду справи в суді. Підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах вказані обставин не зазначені.
Разом з тим, позивач просить суд зобов?язати відповідача врахувати вказані періоди до розрахунку пенсії за віком на пільгових умовах.
Так, з 01.09.1983 по 26.02.1985 позивач навчався у Технічному училищі № 17 м. Києва та отримав професію "наладчик технологічного устаткування". Запис про навчання внесений до трудової книжки (а.с. 9, том 1). Диплом НОМЕР_3 (а.с. 12, том 1).
Періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення", а після 01.01.2004 - Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Страховий стаж - це період, протягом якого людина підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески.
Поняття "страховий стаж" запроваджено Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності з 01.01.2004.
Відповідно до пункту "д" статті 56 Закону № 1788-12 навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі належить до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Отже, до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004. Зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
З приводу зарахування страхового стажу за період військової служби з 26.06.1985 по 06.05.1987 суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 Порядку № 637 на підтвердження військової служби, зокрема, приймаються військові квитки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом із заявою про призначення пенсії надано військовий квиток НОМЕР_4 (а.с. 13, том 1).
У трудовій книжці позивача також наявний запис про службу в лавах Радянської Армії з 26.06.1985 по 06.05.1987.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (стаття 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, стаття 56 Закону № 1788-12).
Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
1 січня 2006 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби", згідно з яким час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або до введення в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Пенсії на пільгових умовах призначаються у тому числі й відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до цієї статті Закону, зараховується час проходження строкової військової служби на вищезазначених умовах.
Як законодавством, яке діяло раніше, так й яке діє на сьогоднішній день, передбачено право особи на зарахування строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Наведе стосується й періоду навчання за фахом.
Наведений висновок суду грунтується на положеннях законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" (стаття 8), "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" тощо.
Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Враховуючи відсутність будь-якого обгрунтування з боку пенсійних органів щодо відмови позивачу в зарахуванні до страхового стажу періоду військової служби та навчання за фахом, а також з огляду на наведені докази та норми права, суд вважає наявними підстави для врахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача на пільгових умовах.
Виходячи з наведеного, суд приймає доводи позивача щодо необхідності перерахунку його страхового стажу.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що бездіяльність відповідача та обрахунок пенсії за віком виходячи із трудового стажу без врахування пільгових умов не відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України.
Тому вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 21.03.1985 по 11.06.1985, з 29.07.1987 по 31.05.1994 у ВО "ІНФОРМАЦІЯ_1", період навчання з 01.09.1983 по 27.02.1985 у Технічному училищі № 17 м. Києва, період проходження строкової військової служби з 26.06.1985 по 28.04.1987 визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" та про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити й здійснити виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дня виникнення права на пенсію, а саме з 28.02.2022 задоволенню не підлягають як передчасні, оскільки відповідачем не проведений відповідний розрахунок стажу позивача з урахуванням висновків суду.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування права позивача на належний обрахунок його страхового стажу та керуючись статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за належний правовий захист визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 21.03.1985 по 11.06.1985, з 29.07.1987 по 31.05.1994 у ВО "ІНФОРМАЦІЯ_1", період навчання з 01.09.1983 по 27.02.1985 у Технічному училищі № 17 м. Києва, період проходження строкової військової служби з 26.06.1985 по 28.04.1987 та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розрахувати стаж роботи ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та повторно розглянути заяву позивача при призначення пенсії від 24.05.2022, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи, що при обрахунку пенсії за віком відповідачем не враховано пільгові умови та не обраховано належним чином страховий стаж, то 28.02.2022 не може бути прийнято судом як допустиму та належну дату дня виникнення права на пенсію позивача за віком на пільгових умовах.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн. Оскільки позов задоволено частково, з урахуванням пропорційності задоволених вимог, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 21.03.1985 по 11.06.1985, з 29.07.1987 по 31.05.1994 у ВО "ІНФОРМАЦІЯ_1", період навчання з 01.09.1983 по 27.02.1985 у Технічному училищі № 17 м. Києва, період проходження строкової військової служби з 26.06.1985 по 28.04.1987.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 21.03.1985 по 11.06.1985, з 29.07.1987 по 31.05.1994 у ВО "ІНФОРМАЦІЯ_1", період навчання з 01.09.1983 по 27.02.1985 у Технічному училищі № 17 м. Києва, період проходження строкової військової служби з 26.06.1985 по 28.04.1987.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розрахувати стаж роботи ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 при призначення пенсії від 24.05.2022, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яноста дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.