про відвід (самовідвід) судді
16 грудня 2024 року м. Київ 640/21016/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши заяву позивача про відвід судді Кочанової П.В. в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;
2) Управління Служби безпеки України в Харківській області;
3) Кабінету Міністрів України
4) Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в
Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області,
Кабінету Міністрів України
третя особа Державна казначейська служба України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відшкодування
шкоди, скасування постанови, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди, скасування постанови.
Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Харківській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для подальшого перерахунку пенсії.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 - без змін.
Постановою Верховного Суду від 04.03.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі №640/21016/19 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано на розгляд судді Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 (суддя Марич Є.В.) прийнято адміністративну справу за №640/21016/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області, Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - залишено без руху. Встановлено позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року відвід судді Марича Є.В. в адміністративній справі за №640/21016/19 визнано необґрунтованим та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Марича Є.В. у справі №640/21016/19 відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року задоволено заяву судді Марича Є.В. про самовідвід, передано адміністративну справу №640/21016/19 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області, Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, до канцелярії Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду, згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 травня 2024 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу №640/21016/19, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 червня 2024 року о 10:30 год.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року відкладено підготовче судове засідання по справі № 640/21016/19 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області, Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди, скасування постанови до 2 липня 2024 року о 12:30 годині.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 липня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі №640/21016/19 в якості співвідповідача Держави Україна. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 4 - Державну казначейську службу.
У підготовчому засіданні, призначеному на 2 липня 2024 року судом оголошено перерву до 3 вересня 2024 року о 14:30 год.
13 серпня 2024 року позивачем подано до суду клопотання про збільшення позовних вимог, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області, яка полягає у ненаданні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018 у щомісячній сумі 54 456,92 грн. з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299,86 грн, із зазначенням в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 року ОСОБА_1 грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 року у сумі 92 299, 86 грн.
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Харківській області надати Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, довідку про грошове забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 , пенсії з 01.03.2018 року на перерахунок пенсії та на виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , у щомісячній сумі 54456 грн 92 коп. з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299, 86 грн., зазначивши в довідці: посадовий оклад - 8 180,00 грн., оклад за військовим званням - 1410,00 грн., надбавка за вислугу років 45 %-4315,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 % посадового окладу) - 1227,00 грн., доплата за науковий ступінь (5% посадового окладу) - 409,00 грн., надбавка за особливості проходження служби- 13905,50 грн., премія (452%)- 62 852,86 грн.,
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у невчиненні дій з перерахунку ОСОБА_1 , пенсії з грошового забезпечення у сумі 92 299, 86 грн. та дій з виплати пенсії ОСОБА_1 , у щомісячній сумі 54 456 грн 92 коп. з 01 березня 2018 року з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299, 86 грн.,
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 , у сумі 54 456, 92 з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299,86 грн., яке складає: посадовий оклад - 8 180,00 грн., оклад за військовим званням - 1410,00 грн., надбавка за вислугу років 45 %-4315,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 % посадового окладу) - 1227,00 грн., доплата за науковий ступінь (5% посадового окладу) - 409,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 13905,50 грн., премія (452%)- 62 852,86 грн.,
- солідарно стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 протиправно недоплачену пенсію за період з березня 2018 року по 13 серпня 2024 року у загальній сумі 3 492 196,94 грн. та з Держави Україна за період з 01 березня 2018 року по 13 серпня 2024 року матеріальну шкоду у сумі 3 492 196, 94 грн., а саме: збитків (упущеної вигоди) на підставі ст. 56 Конституції України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку,
- солідарно стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 20 733, 99 грн. шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України, з єдиного казначейського рахунку,
- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» в частині підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2024 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог у справі №640/21016/19. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну підстав позову в адміністративній справі №640/21016/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19 грудня 2024 року о 14:00 год. колегією суддів під головуванням судді Кочанової П.В.
Позивачем подано до суду заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кочанової П.В. у справі №640/21016/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 визнано заяву ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року про відвід судді Кочанової Поліни Валеріївни в адміністративній справі №640/21016/19 - необґрунтованою. Передано матеріали справи №640/21016/19 для вирішення питання про відвід судді Кочанової Поліни Валеріївни суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 для розгляду заяви про відвід судді Кочанової П.В. адміністративну справу №640/21016/19 передано на розгляд судді Жуку Р.В.
Перевіривши доводи та аргументи заяви позивача про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, ч.4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Заява про відвід судді Кочанової П.В. мотивована тим, що суддею не прийнято ухвалу про повернення заяви про зміну підстав позову в адміністративній справі №640/21016/19, а прийнято ухвалу від 13 листопада 2024 року у справі №640/21016/19 про відмову у задоволенні заяви про зміну підстав позову, чим суддя позбавила його права на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені позивачем у заяві про відвід судді Кочанової П.В. вбачається, що позивач виявив незгоду з процесуальним рішенням суду (ухвала від 13.11.2024), а отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені ст. 36 КАС України.
З аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час підготовки до розгляду даної адміністративної справи.
Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених статтею 36 КАС України, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності головуючого судді у справі.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.
Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кочанової П.В. у справі №640/21016/19, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Жук Р.В.