Справа № 761/18092/24
Провадження № 2/761/7374/2024
12 грудня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Яцишина А.О.
відповідачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в загальному провадженні у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву позивачки ОСОБА_3 про відвід головуючому судді Пономаренко Н.В. в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користування житловим приміщенням та вселення, -
У травня 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
11.12.2024 року до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Пономаренко Н..В.. В обґрунтування заяви про відвід судді зазначено, що вимога судді Пономаренко Н.В. щодо присутності усіх позивачі - і це при тому, що вони мають свого представника, без винесення свого рішення є невмотивованою і необґрунтованою, і такою, що порушує права позивачів мати представника. Також вказано, що зазначення в протоколі щодо обов'язкової явки позивачів в судове засіданні не є рішення суду в розуміння ст. 258 ЦПК України. Також у заяві зазначено, що представнику позивачки при ознайомленні з матеріали справи не було надано усіх матеріали, оскільки не було надано на ознайомлення зустрічний позов, що на думку позивачки дає підстави сумніватись в неупередженості судді. Також, в обгурнутвання підстав для відводу судді у заяві зазначено, що представника позивачки не було повідомлено про судове засідання призначене на 12.12.2024, що на думку позивачки свідчить про заінтересованість судді. щоб дана справа розглядалась за відсутності представника позивача ОСОБА_7 .
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення заяви позивачки ОСОБА_3 про відвід головуючому судді.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 заперечувала щодо задоволення заяви позивачки ОСОБА_3 про відвід головуючому судді.
Позивачі в судове засіданні не з'явились, явку свої представника не забезпечили, про місце, дату та час судового засіданні повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулись суду без вручення.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Разом з тим, оскільки заяви позивачки ОСОБА_3 про відвід надійшла до суду 11.12.2024 (вхід №118455), а судове засідання у даній справи було призначено на 12.12.2024, тому вказаний відвід факти був заявлений стороною позивачкою пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому у відповідності до абз. 2 ч.3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Так, відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Положеннями ч.ч.1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
При цьому, відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом, якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Таким чином, підстави викладені у заяві про відвід щодо того, що обов'язкова явка позивачів є невмотивованою і необґрунтованою, і такою, що порушує права позивачів мати представника є необґрунтованими враховуючи вимоги п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК.
З поміж іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язкову явку позивачів в судове засіданні було визнано ухвалою суду занесеною до протоколу судового засіданні від 07.08.2024.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факти порушення порядку у визначення складу суду.
Підставою для відводу судді Пономаренко Н.В. заявником визначена незгода саме з вищевказаними процесуальними діями судді Пономаренко Н.В. як головуючого судді у вказаній справі, а саме щодо визнання явки позивачів в судове засідання обов'язковою, не надання на їх думку усіх матеріалів справи на ознайомлення та не повідомлення про судове засіданні представника позивачів.
За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не доведені будь-які обставини та не надано відповідні докази на підтвердження таких обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Пономаренко Н.В. при вирішенні даної цивільної справи.
Розглянувши заяву про відвід судді Пономаренко Н.В. дослідивши матеріали справи, вважаю, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено,
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_3 про відвід головуючому судді Пономаренко Н.В. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :