16 грудня 2024 року Справа № 280/11534/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікової Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
до Управління соціального захисту населення Пологівської районної Державної адміністрації Запорізької області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі-відповідач 1), Управління соціального захисту населення Пологівської районної Державної адміністрації Запорізької області (далі-відповідач 2), у якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Пологівська районна Державна адміністрація Запорізької області щодо непередання та зобов'язати передати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області справу ОСОБА_1 для призначення їй житлової субсидії;
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 нарахованої суми житлової субсидії за період 1 жовтня 2021р по 30 квітня 2022р в розмірі 8818,62 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 62 копійки) та не нарахування житлової субсидії на наступні періоди починаючи з 1 травня 2022 року;
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 нараховану суму житлової субсидії за період з 1 жовтня 2021р по 30 квітня 2022р в розмірі 8818,62 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 62 копійки);
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 житлову субсидію на наступні періоди з 1 травня 2022 року.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позову є невиплата нарахованої житлової субсидії за період з 1 жовтня 2021р по 30 квітня 2022р в розмірі 8818,62 грн. та нарахування та виплата житлової субсидії на наступні періоди з 1 травня 2022 року.
Звернувшись до суду з цим позовом у грудні 2024 року, позивач пропустив шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України.
Однак, суддя наголошує, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язаний не лише з фактичним отриманням особою відомостей про порушення її прав, а й моментом, коли особа могла або мала дізналися про таке порушення.
Так, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як зазначає сама позивач у позовній заяві, у лютому 2022 року позивачу було нараховано субсидію на опалювальний сезон за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 у розмірі 8818,62 грн. але кошти не отримані.
В цьому випадку, суддя наголошує на тому, що не отримавши у лютому 2022 року нараховані кошти за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 у розмірі 8818,62 грн. позивач є такою, що повинна була дізналась про порушення свої прав, оскільки позивачці було відмово про нарахування суми субсидії проте її не виплати, а отже вона мала об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо її невиплати.
Отже, з дня не отримання такої субсидії (невиплати), особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після не отримання такої субсидії, демонструючи зацікавленість звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
На лист позивача щодо виплати житлової субсидії відповідач 2 листом від 25.01.2023 №174 повідомив Позивача про наступне: «у 2022 році автоматично продовжилась виплата субсидії громадянам, які її отримували станом на січень 2022 року. Так як у Вас кошти за опалювальний період 2021-2022 року у розмірі 8818,60 грн. нараховані у лютому 2022 року, автоматичне призначення субсидії на подальші періоди не відбулося. З 01.12.2022 року повноваження призначення та виплати житлової субсидії покладено на Пенсійний фонд України. Пропонуємо звернутися з порушеним питанням до найближчого відділення Пенсійного фонду України у м Запоріжжя.»
Враховуючи вищевикладене, позивач достовірно дізналась стан своїх справ, що кошти за опалювальний період 2021-2022 року у розмірі 8818,60 грн. нараховані у лютому 2022 року, те що автоматичне призначення субсидій на період з 01.05.2022 не відбулось, та зміну органу який наділений повноваженнями, отримавши у січні 2023 року листа від відповідача 2 від 25.01.2023, проте із позовом звернулась у лише грудні 2024 року, зі спливом майже 2 роки.
Подальше листування позивача з відповідачами не змінює момент з якого позивач дізналась про порушення свої прав та ці дати (отримання нових відповідей) не пов'язуються з початком перебегу строку звернення до суду в даному випадку.
Суддя зазначає, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суддя зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
До того ж, суддя вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, суддя звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не надано , причини пропуску строку не наведені.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 123, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Управління соціального захисту населення Пологівської районної Державної адміністраціії Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду оформленої у відповідності до статті 167 КАС України , із зазначенням причин та доказів поважності його пропуску, або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із відповідними доказами.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто у відповідності до положень КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.В. Стрельнікова